Документи про діяльність Міністерства пропаганди та друку та Міністерства шляхів УНР (доповідні записки, листування), план урядового інформування населення, 01.02.1919-05.06.1920, 52 арк.

Рада Народних Міністрів Народної Республіки Секретаріат Метуємось і доповідь запитка про свою діяльність Листівки пропаганди в Друку, мито- творчих шляхах план уряду - своїй інформаційній настільної Кишинев 1919 5 червня 1920. Центральний державний Історичний Архів УРСР м. Харків 820/1065-12 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР.м.м.Київ, Вінниця, Ровно, Кам'янець-Подільський Документи про діяльність Міністерства пропаганди і друку,Міністерства шляхів /доповідні записки, листування/ план урядової інформації населення І лютого- 5 червня 1920 року на 52 арк Верх I Z-Лютаго 1919Р Пану Прємьеру Міністру Української Народної Республікі Київ ВИСОКОПОВАЖНІ І ПАНЕ Півночна Республіка з казказьких народів - Черкескаго та Дагес танськаго- заснована на підставі Конференції бувших во Влади- казкази в Травні і Вересні І917р , на котрих зібрались всі народи казказьки -півночни-бажаючи незалежності і відчуження від Росії . II Травню 1918Р р, Нісля загального голосованія -Півночна Казказька Республіка затверділа свою незалежність і бажання існувати незалежно від чужоземного впливу відкі воно не було , тім більш що наша підмова признати большовицькі уряд з доказ нашої незале- жності . Бачучи загальне важке становище як результат політики рос сійської імперіелістичної адміністрації,зробившіся легендою способи боротьби яку вело неустанно і героїчно наші наро- ди проти російського імперіалізма і його форм , стає зрозумімішою нашого стреймління до незалежності. Українській народ котрий теж страждав під російським ярмом ще більш , і котрий развилівся від нього , може сподіватися повної прихільн стім с боку Черкесів і Дагестанців з якими мається взаємок загальних страждань і небезпек завжди географічному і історичному у положенню. Крім того наше сусідство і економічні інтереси повинні вставити нас жити в гарних відносинах і помогати один одному в перші часи нашого визволення в боротьбі проти ворогів хтоб - вони не буди і відкіляб вони не шли. На великий жаль не дивлячись на делегацію яка була послана до Київа у 1917р відносини Північної Кавказької Республіки і України не зробились тіснішими. Ці відношення допомоглиб нам оборонятись від ворогів і попередити небезпеку , котра може ще зустрінутись в майбутнім на нашому шляху. Сподіваючись що нашими - двох націй - загальними зусиллями ми відемо незалежними з сучасного ворога і всесвітнього перевороту , бажаю Високоповажному Пану Міністрові всього ххххххх успіху. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ОБ'ЄДНАНОЇ ПІВНІЧНОЇ КАВКАЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. КАНЦЕЛЯРІЯ. 13 січня 1919 року Ч° 61/823 Прошу Вас ласкаво надіслати до Канцелярії Директорії копії надисланих Вами І/І б.р. на затвердження Директорії законів: 1/ Про де-які зміни та доповнення до закону про дівочі інститути /з асігн. 384.345крб./ і 2/ Про де-які зміни та доповнення до закону про комерційні школи /з асігн. 3.000.000крб./.- Голова Директорії Винниченко Директор Канцелярії У. Н. Р. Трудовий Конгрес КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНЯ КОМІСІЯ 19 лютого 1919 р. № 44 м. Київ, Садова, 43. До Високої Директорії" У. Н. Р. Культурно-Просвітня Комісія Трудового Конгресу подає на увагу Високій Директорії" У. Н. Р., ухвалений Радою Народ- ніх Міністрів закон про упрацьнення освітнього в У.Н.Р. з поправками, зробленими на нараді Комісії з участю пред- ставників Міністерства Народ- ної Освіти 19-го лютого і основа- нними умовами також на поста- новах Дніпропетровського З'їзду Всеукраїнської Учительської Спілки. З огляду на те, що в справі управ- лення освітою панує важке без- ладдя, що загрожує повною руйнуванням нашому шкільництву,- Комісія ви- словлює побажання, щоб прило- жений закон було ухвалено й пере- відено в життя якомога скоріше. Голова Комісії Стрібовий за Секретаря діловод М. Шевченко ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. Секретаріат Ради Народніх Міністрів "Лютого 1919 року. ч.83.... Негайно. До Канцелярії Директора, По наказу п.Державного Секретаря Секретаріат Ради Народніх Міністрів ласкаво прохає канцелярію Директорії надіслати до нього копії постанови Ди- ректорії про утворення Верховної Слідчої Комісії. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ За діловода МІНІСТР Внутрішніх Справ. по канцелярії. 21 лютого 1917 р. № 284 м. Київ. б. Імператорський дворець. Александр Толстой, Рада Народ. Міністрів, Равідомлення, сорок п'ять місяців конгресу і ради трафаретного народу в газеті від 21 лютого 1917 р. за ч. 41 "Інформація Ставка", надрукованої по французькому тексту, що імперський уряд був засуджений до вибору армією, Президента. Міністр Миколаєв У.Н.Р. Міністерство Народнього Господарства Частина Торгу і Пром. Депар.Загальп.Справ. ----000---- "22" Лютого 1919 року. № 222. м. Винниця. Особиста Канцелярія Голови Ради Народніх Міністрів ОДЕРЖАНО 23 - Лютою 1919 р. № 111 До Пана Голови Кабінету Народ- них Міністрів. Прошу Вас, Пане Голова, внести на розгляд і ухвалу Уряду Респуб- ліки законопроект про асигнуван- ня в розпорядження Міністра Фінан- сів з коштів Державної Скарбниці по надзвичайному кредиту на 1919. рік по Кредитовій Канцелярії - 500.000.000 гривень для фінансу- вання операцій провадження Міні- стерством Народнього Господарства закордонних закупок річей першої потреби, який при цьому пересилається в-к пі з пояснючою запискою до законопроекту Міністр Народнього Господарства Директор Департаменту Загальних Справ ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА До проекту закону про асігнування в роспорядження Міністра Фінансів з коштів державної скарбниці по надзвичайному кредиту на 1919 рік по кредитоній канцелярії 500.000.000 гривень для фінансування операції провадження Міністерством Народнього Господарства Закордонних закупок річей першої потреби. При сучасному стані економичного життя держав Європи зовнішній торг Української Республіки може провадитись виключно по принципу товарообміну, коли заходами Уряду Республіки не будуть складені грошові закордонні позики чужеземної валюти на купівлю закордонних товарів. Економично-торговельна згода України з осередніми Державами була збудована на принципі товарообміну. По консульським донесенням, що уже маються у Міністерстві Народнього Господарства, торговельні зв'язки Держав Згоди з Україною уявляються теж у формі, що будуюється на принципі товарообміну. Обставини військового часу вимагали великого втручання Держави в економичне життя народу і це втручання провадилось головним чином шляхом утворення монополій, яко форм державного господарювання. Монополізація значної частини продукції народньої праці не дала бажаних наслідків, бо утворювались монополії, здійснення яких при сучасних економичних обставинах було не під силу самій Державі. Одначе в сучасний момент доводиться рахуватись з істнуванням монополій. Тому в міжнародних торговельних стосунках контрагентами мають виступати як Держава, що уявляється господарем монополізованих товарів, так і окремі особи та підприємства, що провадять вироб, постачання, чи торг товарами, не монополізованими Державою. Розруха валютної справи та перешкоди морського транспорту утворюють те, що одне фінансування імпорту не дасть бажаних наслідків без одночасного кредитування експорту не тільки грошовими знаками, а головне товарами, що пробувають у розпорядженню Держави. Міністерство-Народнього Господарства уявляє собі справу про- вадження закордонних закупок річей першої необхідності в такій формі: В час прибуття чужеземного судна до українського порту з за- кордонним крамом необхідно забезпечити певну кількість україн- ського краму в порту для поворотного рейсу судна. Потрібна певна організація, яка для монополізованих товарів може бути представ- лена в особі Держави і для немонополізованих товарів може бути в особі кооперативів, громадських чи приватних установ та під- приємств. Придбання та доставка до порту товарів, призначених до експор- ту, закуп закордоном краму, транспорт його до українських пор- тів, приймання прибувшого краму в порту, розподілення цього краму по території України між населенням, уся технічна сторона виконання цієї справи потребують великого досвіду та значних фінансових засобів, яких може не вистачить ні у Держави, ні у окремої організації, коли вони провадитимуть діло без взаємо- допомоги. З цього виходить, що коли Держава бажає мати організований товарообмін, а через це й певний вплив на валюту необхідно, аби Держава стала на шлях кредитування торгу, як грошовими знаками так і товарами внутрішнього походження та транзитними. Зараз приватний торговельний апарат війною розруйнований і до цілковитої інтенсивності міг би дійти тільки через деякий час, а потреба в закордонних товарах негайна. Доводиться кори- стуватись тими об'єднаннями українського торгy, які маються зараз : - себто Державні організації по закупкам закордоном товарів / химико-технічне бюро, химико-фармацевтичне бюро, па- пероімпорт /, а також Центральні Кооперативні Об'єднання, які /. за останні часи навпаки осягли великої сили в справах торгу України. З цього виникає, що для утворення можливого зовнішнього това- рообміну Кооперативи повинні стати не тілько на шлях одного імпорту, а збудувати постачання населення на підставі організації експорту. Для з'ясування приблизної кількості потрібних фінансів на організацію дійсного зовнішнього торгy можна взяти такий приклад: В портах України вантажиться три судна середнього тоннажу в 3.500 тонн . Рахуючи на судно в 3.500 тонн для вантаження грузу з 1.000 тонн заліза, 1.500 тонн хліба, 500 тонн шерсті, 500 тонн цукру, вартість краму буде приблизно 18.000.000 карбованців, а для трьох суден 54.000.000 карбованців. Рахуючи що в порту пробуває третина усього товару, призначе- ного до експорту, маємо вартість усієї експортної операції 162.000.000 карбованців, а з фрахтом 180.000.000 карб. По тому же методу вартість організації імпорту побільшена на 25% буде не менш 225.000.000 карб., Вартість справи товарообміну кошту- ватиме тоді не менш 450.000.000 карб., коли межу помилки на хитання цін та покриття розриву часу між росподіленням краму та поступом платежів за крам допустити в 10%. Користування кре- дитом на цю операцію коштуватиме по 6% на рік 27 мільонів карб., тоді загальна вартість операції товарообміну коштуватиме 477 мі- ллионів карбованців чи 954 мільйонів гривень. Розмір капіталу, необхідного для проведення товарообміну можна також опреділити іншим шляхом, шляхом оцінки можливого експорту та імпорту України в сучасний мент. Експорт за межі України до війни оцінювався не менш як 800 ми- ллионів рублів по середнім статистичним даним за 1909-1911 роки. Зважаючи на велике пониження продукції і збільшення споживан- ня на місці бувших експортуючих товарів, треба можливий зараз експорт прийняти не більше 10% експорту мирного часу. Приблизно такого розміру і був наш фактичний експорт до Германії після /. Верестейського миру. З другого боку, прийнявши на увагу, що курс рубля / і карбованця / на внутрішньому ринку України упав до 8 коп. мирного часу, ми можемо оцінити можливий сучасний експорт в І.920 мил. гривень. Не маючи підстав впадати в великий оптимізм що до розміру можливого сучасного імпорту, але прийнявши на увагу високу вар- тість ввозимих товарів, яко фабрикатів, в порівнянню з вивозними сирівцем та полуфабрикатом, ми повинні оцінити бажаний імпорт по меншій мірі на 25% дорожче експорту, а саме в 2.400 мил. гри- вень, тоді вкупі імпорт і експорт за рік буде оцінений в 4.320 мил. гривень. Час для обороту капіталу в операціях по товарообміну треба прийняти не менш 3 місяців. Через те для здійснення операції по товарообміну потрібує, таким чином, капіталу приблизно в І.080 мил. гривень, а з фрахтовими видатками І.190 мил. гривень. Взявши середню між цими результатами, найденими двома шля- хами, одержим вартість операції зовнішнього товарообміну в І.072 мил. гривень. Коли лічити ролю кооперативних, громадських та приватних тор- говельних об'єднань в українському торгy не менш як в 50% товаро- роруху при сучасному стані, то розмір потрібних кредитів на про- вадження зовнішнього товарообміну досягає суми ні в якім разі не менш, як 500.000.000 гривень. Суму кредитування в 500 мілліонів гривень Міністерство Народ- нього Господарства гадає розташувати між Центральними Українськи- ми Кооперативними Установами, коли ними будуть представлені певний обгрунтований план операції по зовнішньому товарообміну і переконуючі докази фінансової ємкості ними цієї суми, залишу- ючи за собою можливість частину свого кредиту розташувати між іншими об'єднаннями українського торгy, як органів Земств, Місь- ких Самоурядовань, Державних Закупочних Бюро, коли фінансова ємкость Кооперативів буде менша. Міністерство Народнього Госпо- дарства з метою здійснення постачання населення річами першої ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. КАНЦЕЛЯРІЯ. 22 Лютого 1919 р. Чо 937 До п. Голови Ради Міністрів. Прикладаючи при цьому відношення Презідії Трудового Конгресу, від 18-го лютого 1919 року під ч.І07, в справі утворення посади Комісара зі складу Трудового Конгресу і Фінансової Народи для спільного провадження видатків з Військового фонду - Канцелярія Директорії просить Вас дати своє заключення в зазначеній справі, з поверненням прикладаємого при цьому листування. До даток: листування на 6 аркушах. Керуючий Справами Директорії В.об.Начальника Канцелярії ВИТЯГ ІЗ ЖУРНАЛУ ЗАСІДАННЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ від 9 березня 1919 року 76. Слухали: I. Постанова: Постановили: I. Кожен з членів Директорії в над- звичайних обставинах, при відсутності інших членів Директорії може робити розпорядження, які мають обов'язкову силу. Ці розпорядження зносяться і допов- ним членом Директорії на розгляд час- тового засідання Директорії. Оригіналом врівно : В.о. Начальника Канцелярії Директорії Начальник Загального відділу Б.Києва Юр. Багинський ПРОТОКОЛ Засідання Президії Комісії і Членів Трудового Конгресу ЗІ-го Березня 1919 ПОРЯДОК ДЕННИЙ: I/Діяльність Міністра Внутрішніх Справ ЧИЖЕВСЬКОГО, УХВАЛЕНО: Президія,Члени Комісій,Члени Трудового Конгресу рахують, що діяльність Міністра Внутрішніх Справ ЧИЖЕВСЬКОГО, що до внутрішньої політики, не відповідаючою сучасному менту. Резолюція прийнята при одному утримавшомусь. За Голову Президії Секретар ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "Майтая 1919 року. Ч..... м.Рівне. Голові Ради Державних Секретарів Західної Області У.Н.Р.П.ГОЛУБОВИЧУ. м.Станіславів. Урядовці, які прибули із Станіславова, доводять, що Директор Департаменту Загальних Справ Міністерства Фінансів п.Аймасьєв незаконно називає себе Керуючим Міністерством Фінансів, видає різні накази по Міністерству, підписує авізькими на одержання урядовцями великих авансів по відомо на які цілі, не виконує постанови Ради Народних міністрів і наказу Директора про легальне повернення до м.Рівного і т.п. Із цього випливає, що п.Аймасьєв цілком звільняється від повинності виконувати законно "клади", як офіційна людина повинен бути усунений з посади і відданий до суду. Тому прошу Вас, Пане Президенте, зробити розпорядження відповідним інститутам щодо арешту п.Аймасьєва для розслідування його злочинства. Відомим Вас, що справа розслідування преступної діяльності п.Аймасьєва в Станіславові доручається Товаришу Міністра Внутрішніх Справ п.Пляцюра. Много щобо прохати Вас, пане Президенте, зробити розпорядження відповідним інститутам щодо арешту п.Аймасьєва для розслідування його злочинства. Голова Ради Народних Міністрів М.Рівне В.Мартин справі: аж до арешту п. Аймасьєва в рахунок потреби Голова Ради Народних Міністрів Міністр Фінансів Міністр Юстиції Генерал-Прокурор ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ " " Квітня 1919 року. Ч...... Голові Ради Державних Секретарів Західньої Області У.Н.Р.П. Голубовичу, м.Станіслав. Маю певні відомості, що в західній Області У.Н.Р. з організувалась кунка політичних інтриганів,котра во- де злочинну агітацію проти нинішнього Кабінету народних Міністрів, росповсюджує цілком не правдиві чутки про діяльність Кабінету і всіма засобами старавається цей тяжкій політичний мент визволення відчини від ворогів, скомпрометувати демократичне правительство і його тяж- ку роботу на користь України. Тому прохаю Вас, Пане Президенте, вжити відповід- ні засоби до найскоршої ліквідації цієї надзвичайно преступної авантюри. В цій справі розслідування та притягнення до від- повідальності чи інших осіб доручається Товаришем Міни- стра Опраць Внутрішніх П.Шевчуку. Тим паче Вас, п. Президен т, просить виконати зробити ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ всілякую допомогу п. Шевчуку по притяженню дійноснення поядбих осіб, ат до їх арешту У.Н.Р. Міністр Шляхів. 22 Квітня 1919 р. Додаток: один зразок довідки Техн. Екон. Деп. Міністерства Шляхів і один зразок доповіді Голови Ком. Інжен. Орла. До Пана Голови Ради Народних Міністрів У.Н.Р. В додаток до моєї особистої доповіді 16 квітня, при цьому надсилаю Вам, для відома один зразок довідки Технічно-Експлоатаційно- го Департаменту Міністерства Шляхів і один зразок доповіді Голови Комісії Інженера Орла, що до питання про відновлення залізничного транспорту і купівлі нового рухомого складу для залізниць України. Питанню про замовлення нового рухомого складу треба було б дати рух негайно. Я гадав би, як буде Ваша на то згода, скласти при Міні- стерстві Шляхів Особливу Державну Комісію з представниками Міністерства Шляхів, Фінансів, Вій- ськового, Народнього Господарства та Державного Контролю і доручити цій Комісії з'ясувати: в який термін, якими засобами і на яких умовах можливо було б своєчасно забезпечити залізни- ці рухомим складом і взагалі відновити тран- спорт на території Української Народньої Ре- спубліки, бо посип в справі відновлення еконо- мичного життя населення Республіки буде багато залежати від стану транспорту, в якому він має бути в найближчий майбутній час. За Керуючого Міністерством Шляхів Директор Технічно-Експлоатаційного Департаменту ВИСОКІЙ ДЕРЕКТОРІЇ Головному Отаману Батьку Петлюра. Голові Ради Народніх Міністрів і Міністру пошт і телеграфів УКРАЇНСЬКОЇ НАРАДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Ми, приставники поштово-телеграфних установ, повітів: Рівенського, Дубенського, Луцького і Кременецького в купі з Головною і Окружною Радами по-одноголосному уповноваженню своїх співробітників доводимо до відома вищої влади таке питання: Не вважаючи на те що давно вжиті заходи як з боку адміністрації так і організації о поліпшанні матеріального становища службовців пошти і телеграфу до цього часу крім обіцянок нічого не маємо. Кожний день, кожний час продукти першої необхідності в цінах так підвищуються що далі провадити таке життя нів'яким разі неможливо. По цій справі надалі ніяких балачок не може бути все те підкреслює ринок. Наші товариші посилаючи нас сюди рищує нам наказали не вертатись до дому, без бажаних наслідків, бо голодним не ждеться. Вийти з того становища можливо тільки при таких умовах: видати, крім виліковної, одноразову допомогу, в розмірі місячного утримання; обов'язково дати добові гроші, з першого Березня ц.р., по 30 гривень в добу, як одержують залізничники і взагалі збільшити утримання, в такій кількості, як того вимагає сучасне життя. В додаток необхідно добавити, що задоволення служачих натурою з продовольчих, речевих складів і комісій постачань в сучасний мент неможливо, бо сами продовольчі органи відмовляються на наші вимоги операючись на те, що і самі для війська нічого не мають.- Головної Ради Окружної Ради Начальник О. Савченко Представники повітів: Рівенського Луцького Дубенського Кременецького ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ " Квітня 1919 року. Ч...... м.Рівне. Голові Ради Державних Секретарів Пану ТОЛУБОВИЧУ. м.Станіславів. Відвичальний Голова Слідчої Комісії при Директорії У.Н.Р.п. Василь ХОМА-ДОВСЬКИЙ після чакаву Головного Офіцмана воїм Державним Установам роспочати в м.Рівному, залишив Комісію, вдався до Західньої Області У.Н.Р. не зробивши касового звіту і забравши в собою всі кошти. Кили Слідча Комісія залишилась абсолютно без всяких грошей, завдяки приступному поводженню Хома-Довського з казенними грішми. Розпорядженням члену Директорії Пана Андрієвського Слідча Комісія може одержати нові кошти для свого утримання лише поздовжнню П.Довським касового звіту. Тому, доручаючи Товаришам міністра Справ Внутрішніх п.Бличуро зробити розслідування і заарештовати п.Довського, прохаю Вас зробити роспорядження відповідним інститутам про допомогу панові Бличурі в цій справі. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ [Handwritten signature and name] До Високої Директорії Української Народної Республіки. Євген Любарський-Письменний, т.в.о. голови Голов- ної Слідчої Комісії, складає з грошевого стану Комісії в і т . Через обнятe уряду особливого команданта міста Винниці й околиць п. Василь Хома-Довський, голова Головної Слідчої Комі- сії при Директорії Української Народної Республіки, займенував мене ІІ. минулого березня т.в.о. голови тої Комісії, якого обо- вязки я повню, з малими перервами, до нинішнього дня. Після евакуації з Винниці з 17. того ж місяця Комісия пе- реносила ся до Жмеринки, Камянця Подільського, а відтак до Гу- сятина, відки, дізнавшися там про візване Пана Головного Ота- мана всіх осередніх державних установ до Рівного, вдала ся до сего міста, де і розпочала в складі десяти осіб своє урядоване. Підчас цілої сеї подорожи Комісия була без матеріальних засобів, потрібних для виплати урядникам і співробітникам платні і для покриття біжучих видатків, про що я скоро по приїзді сюди доніс устно Високій Директорії згладно двом її членам - Панови Андрі- євському, який має реферат Комісії у Високій Директорії, і Пано- ви Макаренкови? Пан Директор Андрієвський замітив, що поновне вивіване Комісії у фонди можливе лише по зложенню п. Довським, відвічальним головою Комісії, котрий має вкоротці заїхати до Рівного, касового звіту. З того часу минуло майже два тижні. Поворот п. Довського, з огляду на політичні обставини, є майже виключений, а тимчасом грошеві средства співробітників вичерпали ся остільки, що остан- ні суть змушені продавати свої ричи, щоби мати змогу утримувати ся. Я мусів навіть згодити ся відпустити трох співробітників до війська. При таких умовинах дальша праця не можлива. На заспокоєнне залеглостей і виплату платні урядникам і спів- робітникам а також на покриття найконечнійших біжучих видатків Комисия потребув около 300.000 гривень. Грошеві фонди Комисия може дістати лише на заряджене Високої Директорії, який вона безпосередньо підлягає. Супроти сього ставляю послушно внесен: Зволить Висока Ди- ректорія дати наказ про виплату з державного скарбу Комісії на її видатки грошеву квоту 300.000 виразно триста тисяч гривень. У Рівнім, замок Любомирського, дня 17. цьвітня 1919. Т.в.о. Голови Комісії Євген Млобарський-Лисьменний У. Н. Р. ГОЛОВНА СЛІДЧА КОМІСІЯ — при — ДИРЕКТОРІЇ * * * Квітня 23 дня 1919 р. ч: 190/у м.Рівне, замок Любомирського при Замковій вулиці. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів, Державний Банок при Гоголів- ській вулиці, в місці. В додатку до мого письма з 22 цього квітня ч.189/у повторяю, що усі фонди на видатки Головної Слідчої Комі- сії при Директорії отримували п.п.Ковен ко і Хома-Довський і повідомляю до того, що місце перебування тих осіб мені не є відоме. Т.в.о Голови Комісії Олександровський-Лишменцький. За Начальника Канцелярії ВИКАЗ дозволої платні урядовцям та співробітникам Головної Слідчої Комісії при Директорії У.Н.Р. | ч. ч. | Посада. | Назвиська. | Класа по- сади. | Продовження в підривних з якого дня. | Належить до вища- ря при- ватність | РОСПИСКА в одержанні | |---|---|---|---|---|---|---| | 1. | Т.в.о.Голови Ко- місії. | ДОБАРСЬКИЙ-ПИСЬМЕННИЙ Євген.. | III | 80/3 18 бе- резня до | 2640 | | | 2. | Т.в.п.Начальника Політичного від- ділу. | ПЕТРІВСЬКИЙ Грицько.. | V | 60 квітня 1919 р. | 1980 | | | 3. | Слідчий. | ГОЛЯНИЦЬКИЙ Петро... | VI | Від 10 березоля до 20 квітня. | 2400 | | | 4. | Урядовець для дороучень.. | КРАВЧЕНКО Федот.. | VI | 60 Від 10 березоля до 14/IV і від | 2280 | | | 5. | Теж... | ПОРАДНИК Іван.. | VI | 60 Від 16/IV-20 IV | 2280 | | | 6. | Теж... | ІВАНЦЬ Грицько.. | VI | 60 Від 10 березоля до 20 квітня | 2400 | | | 7. | Урядовець I-ої ранги.. | ПАВЛЮК Михайло... | VII | 40 Від 17 квітня 1919 р. | 1600 | | | 8. | Теж... | ЯНЧУК Іван... | VII | 40 Від 20 квітня до 20/IV 1919 р. | I20 | | | 9. | Кур'єр.. | ВАСИЛЬЧУК Іван.. | - | 40 Від III до 20/IV 1919 р. | 1600 | | | 10. | Теж... | РИПЧИЦЬ Юрко... | - | 40 Від 20 березоля до 20 квітня 1919 р. | I240 | | | II. | Теж... | СКРИПНЮК Сава.. | - | 40 квітня 1919 р. | I240 | | Разом... - - - 19780 Т.в.о.Голови Комісії "20." Квітня 1919 р. До ч.186/у.. м. Рівне, Замок Любомирського при Замковій вул. За Начальника Канцелярії Евген Ілларіонович Лисишенський До Генерального Повіту Народної Міністерії. Свідченням із Товариства Степового Козацтва при Агрономічній С.Н.Р. Святого Тимошенка, про доброту та ворожнечу Ганни і присутності 1-го країна Табитока. Заява Ми нижеподписани, зробивши Товариство Степового Козацтва при Агрономічній С.Н.Р. цим майже всім вами винним або себе і друг іменем Генерального козацького, який залишилися, що з 10 Вересня Р.р. до цього часу ніякої не сприймали, як підтаки, вважанність, доброта і взагалі ніяких проявів, через що прописано вказати нашу справедливу увагу, що до одержання цих проявів до когось з нас вже, ми не сприймали і всіх яких днів ніякої від вас жодної імені. Ми вимагаємо, і просимо коли це можливо, щоб закінчити нас морський та на карбах урочистими до військових чиновників, аби підкреслити нашу думку. Протягом за це несправедливо буде вимагати з наших майонків, яких ми найбільше обережні, бо ними виникаючи вони справжньої і ще осьмого, що нам не можемо бути витягом і не сприймаємо тих позицій, коли ми нас написали, але перші, щоб вони попадання до рук таких людей, які ожидують одержувати помагаючи всьому слугу братів. Наприклад: Крім цього і Святого Т.С.К. заявляємо, що нових Івановських виникли в котрий з тоби в м. Київ залишились тим, але свято обіцяв до виникнення разом з Військовими-Історичними Управліннями і дуже дорогою приєднанням яких Військовий Степовий Козацький Р.р. по наказу Начальника Вчарування я відправився в розпорядження Генерала Тимошенка Святого Козацького Дослідного, в цій котрий і на державність ніяких проявів не виставляю до т. Миколи Довбенського разом 4-5 і кожен раз він виготовляв мені, що "не турбуйтесь за прошлі державність". Потягнув Звертався др. Любарського з тим-же проханням по відділенній заяві, що вони ніяких пропис не мають і за весь час свого проживання в Коломиї зне разу не держали жодних майни і взагалі ніяких пропис-адреса др. Вовк при військово-форматнім уважненні з 27 січня до 18 лютого 1919 р. зв'язаване є 300 і 500 карб.-цент.-та = 1400 карб. в Коломиї в значній кількості, яка не становила і не має пропису при цих повинен був продати останні різні та дівочку, а Великорець з собою по мані в чотири дні (як і на фельдфебеля) всіх інших прибуткових купити і продав брав, більше нічого не їсти і недобуває вико купити, а цим дивлячись ми на разу неможливо бодно день посилати та повертатися, а коли стігали, то не безперечні навмисно. Якщо вважання до п. Толки Коломії за державним зверненням прибратися взагальному до р. Коломията міста Рівне-областю не було накероване, в цьому ж Толківто Коломії був відмовлено. За Литвини інші праці в Коломії я дивив, що в Коломії не мають ніяких фельдфебеля поза Святого місця наосилим у військ, то при цьому тим-же знову на цей роки не бажали разі не дозволяли. Звертався др. Толки Коломії г. Любарського про раннє про ввічливий місце з Коломії, вирізанням інше за Військово-форматним управлінням всередину а був приріджене до Коломії на цю тобто раза державний вирування, що мали я заміну Коломії, то будуть літніше Департаменти та всім накерованими цього і вирізання до котрого часу не був. Свідомий Толкимецький 22 Квітня 1914 р пс. Рівне У. Н. Р. УПРАВЛІННЯ ПРЕСИ І ІНФОРМАЦІЇ. Департамент Загальних Справ. Відділ адміністраційний. 22 Квітня 1919 року. Ч. 132 До Канцелярії Голови Ради Міністрів Управління Преси і Інформацій має честь переслати Вам в приложенню проект Статуту Міністерства Преси і Інформації для розгляду на найближчим черго-вім засіданні. Управління Преси і Інформацій не може подати до статуту пояснюючої записки (яка обіймала б не менше 250 - 300 сторін друку) через недостачу канцелярсь-кого приладдя (мало паперу, краски, лент і машини- стів) і тому прохає візвати на засідання всіх дире- кторів департаментів для усних пояснень. Приложення. 1) Статут Міністерства Преси і Ін- формації, 2) Копія протоколів засідань Статутової Комісії і 3) Копія Декрету Директорії УНР про за- снування Управління Преси і Інформацій. Керуючий Управлінням Преси і Інформації Директор Загального Департаменту А. Ст. Діловод М. Корюк Державна Слідча Комісія 12 Червня 1919р. ч. 113 До Пана Голови Ради Маршалів Міністрів Державна Слідча Комісія має за честь надіслати при цьому етюе актах комісії, який практично виконує свої обов'язки і міститься в валоні 268 Іої Міністерській ваканці. Гаєм. Голови Михайлов Секретар при виконанні — Засіданик Ізобови Комісії" В. В. Лихопой Член Комісії" О. О. Чехович Секретар-Комісії Я. М. Грибовський- Замість іншого підпису ПРЕЗИДІЯ ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРІЯТУ. Ч.1658/през. З огляду на вагу хвилі і на небезпеку, яка грозить вітчині, для скріплення і одностайності державної влади Президія Виділу Української Національної Ради Західної Області Української Народньої Республіки і Державний Секретаріят постановляють отсим ах до відкликання надати право виконувати всю військову і цивільну дер- жавну владу, яку доси на основі конституції виконував Виділ Україн- ської Національної Ради і Державний Секретаріят,Дрови Евгено- ви Петрушевичеви як уповноваженому Диктато- рови .- Заліщики, дня 9.червня 1919.- За Президією Виділу Української Національної Ради: Др.Евген Петрушевич в.р. За РАДУ Державних Секретарів: Др.Голубович в.р. Др.Іван Макух в.р . Іах.Іван Мирон в.р. ДИКТАТОР ЗАХІДНОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕПУБЛІКИ. Ч.42/през. ВИСОКІЙ РАДІ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ У.Н.Р. до рук Голови Ради Нар.Міністрів БОРИСА МАРТОСА Чортків, дня 15.червня 1919. Пересилається до ласкового відома. В КАМЯНЦІ ПОДІЛЬСЬКИМ У. Н. Р. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ "8" Липня 1919 р. ч. 523.... До Голови Ради Народних Міністрів. 5-го Липня 6/р. поставлено було на повістку засідання Ради Міністрів і розглянуто тимчасову установу Міністерства Шляхів. В цій усстанові, між іншим, було зазначено, що в склад Міністерства входять 8- Департаментів і три окремі частини при Міністерстві - Секретаріат, Головна Інспекція і при- сконосульська частина. Таким чином ця постанова пред- рішала необхідність відпуску з Скарбниці коштів на утримання згаданої кількості Департаментів і окре- мих частин. Фінансове значення цього законопроекту не підлягає сумліву для мене, як я це розумію на підставі теорії і практики бюджетного права. Згідно основним законам нашим, які істнували в час розгляду вищезазначеного законопроекту, кожне Міністерство з приводу тих внесень, в яких зацікав- лені інші відомства, повинно війти в попередні - до розгляду законопроекту - зносини з зацікавленими відомствами. Такими відомствами в даннм разі були Міністерство Фінансів і Державний Контроль, попе- реднього висновку яких не було запрошено; навіть більше, коли при розгляді установи Міністерства Шляхів, представник Державного Контролю просив відкласти цей законопроект, який має тісний звязок з асигнуванням скарбових коштів, на де-кільки днів й дати можливість більш докладно його розглянути,- в цим законнім побажанні | яке між іншим було вислов- лено і п. Державним Секретарем| Йому було відмов- лено. Крім того, Рада Міністрів кільки разносила поставнови принципового характеру, щоб усі законопроекти фінансового значення, до ухвали їх Радою Міністрів, розглядались у Фінансовій Комісії Міністерства Фінансів, в склад якої входять представники Державного Контролю, відповідних відомств і в рази, коли розглядаються питання спеціального характеру, можуть бути закликані експерти - фаховці. Додержування такого ладу набирає зараз тим більш ваги, що в сучасний мент не функціонує парламент і не існує парламентської бюджетової комісії, де розгляд усіх питань фінансового значення обставлено належним чином. До того ж і законопроект Міністерства Шляхів, який розглядався в засіданні Ради Міністрів 5-го цього Липня, ні в якім разі не можна визнати спішним, бо зараз не можливо буде заповнити штат Міністерства відповідними робітниками. З огляду на викладене широ прошу Вас, Пане Міністре, дати законний рух цьому протесту моєму. Т.в.об.Державного Контрольора У.Н.Р. МІНІСТЕР ШЛЯХІВ. До Ради Народніх Міністрів. "/"червня 1919р. ч...... За для пляномірного і систематичного керування всіма справами вищого, принципового змісту-Міністерство Шляхів мусить мати свій осередковий Адмінстративно-Технічний апарат, структура і склад якого відповідал би всім тим умовам і потребам, які були ви влені попередньою діяльністю досвідчених шляхових діячів різного фаху за довгий час їх праці на шляхах Української Народньої Республіки і вважаються безперечними і до сить обґрунтованими. Втже особлива Комісія в складі таких досвідчених осіб склала ще в Київі загал схему осередкових інституцій Міністерства Шляхів, алеж Установу свого Міністерства и встигли провести і затвердити законодавчим ладом. В цей час, коли роспочинається державна праця, виникає потреба в затвердженні законодавчими органами Української Народньої Республіки-додаваемої до сього "Тимчасової Установи осередкових інституцій Міністерства Шляхів. Доповідаючи про це проханню Раду Міністрів розглянути і ухвалити додаваему до сього "Тимчасову Установу осередкових інституцій Міністерства Шляхів.-" МІНІСТЕР ШЛЯХІВ П. о. Моваря Міністр Шляхів Лук'яненко Во-Директор Загального Департаменту Пашенка З першотвером однаково Гермітц ПРОЕКТ. ТИМЧАСОВА УСТАНОВА ОМІРДЖЕННЯ ІНСТИТУЦІЇ МІНІСТЕРСТВА ШЛЯХІВ У.Н.Р. I. Загальна постанова. 1/ Міністерство Шляхів відає всіми залізничними, водними та московими шляхами Української Народньої Республіки, та всім їх господарством за винятком тих шляхів, які включені в сферу відання окремими законами Української Народньої Республіки. 2/ Міністерство Шляхів У.Н.Р. складаєть: Міністр Шляхів, Товариші Міністра, Вища Технично-Економична Рада, Головне Брисконсультство, Голення інспекція і Департаменти: Загальний, Фінансовий, Технично-Експлоатаційний, комерційно-Експлоатаційний, Нового Будівництва, Водного та Москового Господарства, Адміністративно-Побутовий, Господарчого Послугання. Окром того безпосередньо в розпорядженні Міністра Шляхів і його Товаришів знаходяться: Секретаріат Міністра і урядовці різних доручень. 3/ Контроль на утримання всіх Центральних Інституцій Міністерства Шляхів виробляється Міністром Шляхів і затверджується звичайним будь-яким ладом. Примітка: Міністрові Шляхів належить право пересування відділів і відділків, а також окремих посад в одного Департаменту, а частини Міністерства, до київського, аж не виходить за межі кредитів, підпушених на утримання Центральних Інституцій Міністерства Шляхів. 4/ Склад Вищої Технично-Економичної Ради і Керовництва справами, а також межі компетенції, порядок руху, опраць та проведення засідань-всіх позляється окремим статутом, який виробляється Міністром Шляхів, та затверджується законодавчим порядком. До затвердження цього статуту Вища Технично-Економична Рада тимчасово керується відповідними законами, до компетенції і порядку розгляду справ в Колегіях бувшого російського "Міністерства Путей Сообщения" /Драл. к ст.717 і ст.737 свод законів 1 ч.ІІ/ оскільки ці закони не суперечуть законам У.Н.Р. і компетенції окремих органів Міністерства Шляхів. Всю компетенцію та порядок переведення справ у всіх вищих вищеперелічених Центральних інституціях міністерства Шляхів, а також місцевих його інституціях визначається в статутах та інструкціях, які виробляються та затверджуються Міністром Шляхів. 5/ Загальні завдання, які цього виконувати визначачені Центральні інституції Міністерства Шляхів-викладаються нижче в цьому законові, а саме: 11. Види Технічно-Економічна Рада. 6/ Види Технічно-Економічна Рада встановлена при Міністерстві Шляхів для розгляду найбільш важних та принципових питань, які передаються до неї Міністром Шляхів, а також для розгляду та розв'язання тих питань, які виходять за межі компетенції інших Центральних Інституцій підлеглих Міністерстві Шляхів. Види Технічно-Економічна Рада поділяється на чотири секції: Технічну, Економічну, Комерційну та Адміністративно-Господарчу, котрі об'єднують-ся одними превіділами і єдиним керовництвом справами. Секція Видої Технічно-Економічної Ради. Секція Технічна. 7/ Секція технічна розглядає та розв'язує на головніші принципові питання Технічного змісту, як по залізничним так і по водним та шосей- ним шляхам в метою найліпшого пристосування всіляких технічно-інженерних насобів і заходів в справі будування, розвитку та поліпшення, а також експлоатадії шляхів Української Народньої Республіки. Секція Економічна. 8/ Секція Економічна відає головнішими принциповими питаннями, які мають зв'язок з економічними вимогами, що до транспорту вагалі, а саме: до будівництва нових шляхів, до зміцнення і поліпшення істнуючих шляхів, до скорочування на водних шляхах водної сили на потребу пародньої промисловості і до скорочування водного будівництва на цих- ках в бою мілоралії. Секція Комерційна. 9/ Секція Комерційна має на меті розгляд та остаточне вирішення всіх важких принципових питань, що до тарифових та комерційних умов по- ресування гільськ, насамперед, балуля, та всіляких вантажів по всіх шляхах Української Народньої Республіки, а також переховування, вантаження, та вивантаження балуля і вантажів, їх забезпечення, а також розв'язання питань, які виникають в справі комерційно-тарифової діяльності шля- хів. 10/ Секція Адміністративно-Господарча. Адміністративно-Господарча секція розглядає і вирішує всі найголов- ніші питання, які виникають в експлоатаційного пиття шляхів і торка- ються громових збитрат та матеріальної частини шляхового розпорядства, а також загально-побутових, культурно-просвітних потреб службичих, май- стерових та робітників на шляхах Української Народньої Республіки і умов їх праці вагалі. III. Головне Брикоконсультство. II/Головне Брикоконсультство знаходиться при Міністерстві Шляхів і має на меті: 1/ розробляти в правовому боці законопроекти Міністерства Шляхів і мати догляд за доцільним кодифікацією шляхового законодав- ства, 2/ давати правничі висновки по справах всіх Департаментів Мініс- терства Шляхів і стояти за однозначним тлумаченням закону на всіх інституціях Міністерства Шляхів, 3/ проводити у всіх інституціях судові справи Центральних Інститутів Міністерства Шляхів, а у випадку касацій- ному суді У.Н.Р. також і справи всіх вагалі Державних Інституцій, підлеглих Міністерству Шляхів, з метою об'єднання судової практики в шляховому праві, 4/ мати загальний догляд та інспекцію над правничими відділами всіх місцевих інституцій Міністерства Шляхів. Керування Головним Брикоконсультством покладається на Головного Брикоконсульта, на правах Директора Департаменту; при ньому знаходять- ся старші брикоконсульти та мініконсульти. IV. Головна Інспекція. 12/ Головна Інспекція є контрольно-технічним органом при Мініс- терстві Шляхів для досліду і контролю шляхів з технічного, фінансового, господарчого, адміністративного та побудовного боцю. На чолі Інспекції стоїть Головний Інспектор, при ньому старші Ін- спектори та Інспектори, які доручається дослід на місцях закономір- ності доцільності та господарчої діяльності місцевих інституцій Міністерства Шляхів, та окремих місцевих урядників, а також розслід на місцях різних надзвичайних випадків та зловживань. У Департаменти Міністерства Шляхів. 13/ Департаменти Міністерства Шляхів діяльності вищими органами адміністративно-господарчого і технічного керування і догляду в справ- ві експлоатації, будівлі, та поліпшення шляхів У.Н.Р. З огляду на те всі місцеві управи та інституції Міністерства Шляхів, заховуючи належ- ні їм по законові права місцевих Управ, та господарчо-роспорядчих органів, в свої діяльності керуються відповідними провінційними наказа- мами Департаментів, по належні до кожного Департаменту компетенції, а також передають на розгляд і затвердження Департаментів ті справи, остаточне розв'язання яких виходе за межі компетенції місцевих інституцій. Керування Департаментами покладається на Директорів, а окремі- ші частини на Віце-Директорів по вказівкам Директорів. 14/ В свої діяльності Департаменти користуються нижевказаними за- гальними постановами, а також особливими статутами та інструкціями, в яких в подробицях окреслюється їх компетенція чи порядок переве- дення справ в окремих Департаментах / д.арт.4./ Примітка: До видання нового кодексу шляхового законодавства У.Н.Р. Департаменти Міністерства Шляхів, як і всі інші його органи, керуються законами та установами і інструкціями бовної роз'їзньової держави / вказаними по 25 лютого 1917р оскільки воїн не змінені або скасовані законами У.Н.Р. VI. Загальний Департамент. 15/ На Загальній Департамент накладається переведення всіх справ нового характеру, які не відносяться до інших центральних інституцій Міністерства Шляхів, а також завідування господарчою частиною Міні- стерства Шляхів, окрім того в Загальному Департаменті воєреджується діловодство по справам охорони шляхів У.Н.Р. доки на справа не буде засереджена в окремі установи. VII. Фінансовий Департамент. 16/ Фінансовий Департамент є центральним органом Міністерства Шля- хів має на межі об'єднання бюджету ветекновлення загального фінансо- вого плану та фінансового розпорядку всіх установ і інституцій Міні- стерства; якщі загальних догляд і керування по всім установам і інштитутам Міністерства Шляхів в справах фінансового господарства і рахівництва, ветекновлення об'єднаних форм фінансових спраходань та рахівництва, складання загального фінансового справоздання до Мі- ністерству Шляхів. VIII. Технично-Експлоатацийний Департамент. 17/ В Технично-Експлоатацийному Департаменті воєреджується ви- ще загально орудовання перевозками на шляхах У.Н.Р./залізничних,во- дяних та мосе"них/; який загальний догляд і керування справою еко- ристування утримання, ремонту, будівлі і купівлі рухомого складу шліз- ниць; скористування, утримання та ремонт колій, ріжних залізничних бу- дівель, телеграфу, телефону та всіх взагалі технічних збудувань і при- належностей експлоатуючих залишень; окрім того також вище керу- вання справами по оруду на заводках та іншту матеріалів і прикметів замовлених для шляхів. IX. Коморційно-Експлоатацийний Департамент. 18/Коморційно-Експлоатацийний Департамент має вищий загальний догляд керування спрямом комерційної експлоатації шляхів У.Н.Р., розробляє і вирішує всі тарифні питання і умови вантажних, багульних та пасажирських перевезень; розробляє план організації нових допоміжних підприємств та доглядає і об'єднує діяльність всіх (спеціальних) майбутніх дорожніх за скорими та доцільним розв'язанням місцевими установами претензій, виходящих з перевозок та розглядає по суті такі претензії, коли вони прох.влені, безпосередньо до Міністерства Шляхів; складає справоводження і звіти в справі комерційної експлоатації всіх шляхів У.Н.Р. Об'єднує і розглядає всі матеріали що до складання прибуткової частини бюджету різних установ та інституцій Міністерства Шляхів. К. Департамент Нового Будівництва. 19/ Департамент Нового Будівництва має вище загальний догляд і керування в справі вчинення поглядів та будування державних залізничних волиньких та мосейних шляхів, портів та пристаней; загальний догляд і керування в технічній експлоатації знову збудованих залізниць, доки воно провадиться в рахунок сум, виділених по будівельним розвиненням від домострою; окрім того Департамент має вище загальне керування справами меліоративного будівництва та будівництва гідроелектричних улаштувань, коли ці будівництва ввагали ав'язані з будівництвом на шляхах У.Н.Р. Департамент Нового Будівництва орудує кредитами призначеними до всіх галузей загального виду будівництва, а також має право пересування воїх кредитів в межах розраціонних відомств. Департамент Н.Буд. Комунального Водогарання не об'єднується призначенням оцінки для потреб будівництва. XI. Д-т Водного та Посейного Господарства. 20/Департамент Водного та Посейного Господарства має вище загальне керування водяними шляхами та ввагали водним господарством У.Н.Р., мосейними шляхами загального користування з метою дати можливість найбільшого використання їх для транспорту водяних ботанів та всесторонніх доцільної комунікації через водяні, мосейні шляхи і утримання їх в залежному порядку. Департамент є органом урядової інспекції для всіх водяних та мосейних шляхів У.Н.Р., якому підлягають всі пароплавства, судоємні та механічно-перевозочні на воді підприємства? Департамент встановлює правила користування водяними та мосейними шляхами, бічевинками, дамбами, набережними, пристанями, мостами, а також всім пільними будованими Міністерства Шляхів на водяних та мосейних шляхах і має загальне вище керування в справі будівлі та ремонту суден і пароплавств у державних майстернях та верфях. XII. Департамент Адміністративно-Побутовий. 21/ Департамент Адміністративно-Побутовий відає всіми принциповими питаннями, що торкаються особистого складу всіх урядовців і робітників на шляхах У.Н.Р., а саме: всі справи, що дію умов праці, а також правової служби цього та побутового боку служби на шляхах та в центральних інституціях Міністерства Шляхів. Департамент Адміністративно-Побутовий виробляє норми платні всім урядовцям і побітникам Міністерства Шляхів і його місцевих інституцій, розробляє правила пенсійного забезпечення, відає справами культурно-просвітних і професійних потреб службовців в інституціях шляхів, об'єднує право місцевих продовольчих організацій шляхів. Окрім того в Адміністративно-Побутовому Департаменті сонереджується вище загальне керування всіма школами, а також лікарсько-санітарними справами на шляхах У.Н.Р. XIII. Департамент Господарчого Постачання. 22/ Департаменту Господарчого Постачання відає всіми питання принциповими операціями, які за діялість у діяльності шляхових інституцій по заготовкам для шляхів У.Н.Р., всіх потреб для будівництва та експлуатації матеріалів, а також по господарських розробках необхідних для експлуатації шляхів вугільних колодязь, лісів, на тових дверодріжками і т.пн. В цій справі Д-т Господарчого Постачання має м. мати завдання щодо загального об'єднання прав місцевих органів постачання і встановлення об'єднаного господарчого плану постачання шляхів, об'єднаних однородних масових матеріалів і приметів для дослідження необхідної областності і доцільності цих справ. XIV. Секретаріат Міністра. 23/ Секретаріат Міністра провадить справи та дискування по особистим вказівкам Міністра Шляхів на Ооро Товаришів. МІНІСТР ШЛЯХІВ Мазлун В.О.ТОВАРИША МІНІСТРА ШЛЯХІВ Лукашевич В.О.ДИРЕКТОРА ЗАГАЛЬНОГО ДИПАРТАМЕНТУ Панінські / підпис / Гармеш ГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ДОМІНОВИХ УПРАВЛІНЬ Дієвої Армії 23 серпня 1919 року 2468 Тов. Р.Г. М. В останній час, особливо з введенням в Українській Армії Державного Інспекторату, багато старших урядів з України Армії, як проступки і вороже ставлення, але ней не всі воїни зносять собі місця і працю в ланах, установах У.Н.Р. і та- ким чином їх проступки діяльність не паралізується, а тільки переноситься в інші сім'ї, тому вважаю потрібним доложити Ви- сокій Раді Царських Міністрів про необхідність утвердження спеціального закону про поведення країна вояків посади во всіх громадських і державних установах У.Н.Р. старшинам і військово-службовим усунутими з Української Армії в армій- стратегічному порядку. Інспектор Кедровський 31 У.Н.Р. МІНІСТЕР ШЛЯХІВ. ---00500--- "14" липня 1919р. Ч.1423 До П. Державного Секретаря. Згідно відношення Вашого Ч- 567 від 8/УІІ, маю за честь додати до сього 10- примірників моїх уваг до протесту Пана Державного Контрольора Ч-523 від 8-го липня 1919р. з приводу законопроекту про тимчасові установи осередкових інституцій Міністерства Шляхів. Прохаю Вас, п. Державний Секретарь, разом з надісланням до Верховної Влади і до Голови Ради Народних Міністрів протесту п. Державного Контрольора-на- діслати також і мої уваги - як до Голови Ради Міністрів так і до Верховної Вла- ди. МІНІСТЕР ШЛЯХІВ М. Модзин 391 Службовій відомості Відповідно до звіту про роботу виконавчого комітету міської ради та висновків, які були зроблені на засіданні міської ради 15 лютого 1947 року, прошу вас надати мені дозволу на переселення до м. Львова. З повагою, Сергій П. К. М. Комісар 8 липня 1947 р. 7-523 ДОКЛАД МОРСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА /по Генер.Морськ.Штабу./ "30" Серпня 1919 р. ч.529.... Кам'янець на Поділлі. ДО ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Кабінетом Народних Міністрів від 29-го Серпня ц.р. ухвален закон про скасування Морсь- кого Міністерства і приєднання до Військового Міністерства. Подайочи на розгляд Високої Директорії У.Н.Р. оцей доклад, як доказ неможливості тако- го з'єднання цих двох великих органів Держав- ного організму під головуванням одної особи. Піднесений паном Військовим Міністром проект об'єднання Військового та Морського Мі- ністерств під головуванням одної особи "МІНІСТ- РА ВІЙНИ" з'являється цілком неможливим і Морсь- ке Міністерство має висловити, що об'єднання в одному лиці "МІНІСТРА ВІЙНИ" і надання через те Голові Морського Міністерства права "ТОВАРИША" з залишенням всього складу Міністерства повності викликає непереборимі перешкоди, які крім небажа- них наслідків в справі формування військової флоти та оборони побережжя, принесуть ще вели- ку шкоду Державі. 1/Це об'єднання зменшить Державний ПРЕС- ТІ і дасть можливість трактувати про УКРАЇНУ, яко Державу виключно сухопутну і не домогаючись володіння морем і тим самим зрекаючись від сво- го домінуючого значення, як найміцніша Держава на Чорному морі. 2/ Поставить Україну в розряд третекласни. Держав, а не першого розряду, в який вона повинна стати по своєму географічному і економічному положенню. До цього треба додати, що значення Чорноморського басейну для України має величезну вагу через те, що всі головніші ріки мають меридіальний напрямок і представляють взагалі для всіх окремих частин Держави дешеві водяні шляхи для зносин, а також для перевозки грузів / сировини, хліба, ліса і. т.и./ призначених для вивозу за кордон. Це є ПРИРОДНЄ ПОРИВАННЯ УКРАЇНИ до зовнішнього товару обміну. При таких умовах можливо з певністю сказати, що сама можливість для України жити і розвиватись самостійно залежить від того, в яке становище вона буде поставлена на Чорному морі; через те вона повинна взяти на себе обов'язок мати Морську оборону побережжя, себ-то Військову флоту для підтримання своїх інтересів перед іншими Державами, а це все залежить від міцного становища України на морі. 3. Буде "ГРОЮ НА РУКУ" політичним інтгрірам проти Української Республіки. Коли б даже Морське Міністерство не мало в ближчим будучим перспективи відносно побережа Чорного моря, то і тоді його повинно берегти, як символ Державності, в надії на забезпечення належного міста Україні серед інших Держав. 4. З технічного боку встричається ряд перешкод; крім підготовки озброєної сили, провадження законопроектів в Уряді і належних для цього асігнувань, вимогатиме довгого ознайомлення Начальником Військової Морської Альти "МІНІСТРА ВІДНИ" для захисту в Уряді цих законопроектів, що поведе до хронічного затягування справ Морського Міністерства. 5.Управління заводами і кораблебудивництво на своїх заводах, з'являюсь обов'язком Міністра, спираючогося в цім на відповідні постанови Уряду, не може бути покладена на "МІНІСТРА ВІДНИ" в тім разі, коли він не буде справжнім Фоковим моря ком, що маєте не можливо , бо навряд моряк візьметься за орга- нізацію сухопутних сил. 6/ Досвід з'єднання Військового та Морського Міністерств за час Центральної Ради і Гетьмана дав не бажані наслідки. 7/ Порушається налагоження організації техніки торговель- ного пароплавства, його регуліровки, морських портів во всіма їх заможностями, лоцієм мора та іншим, в чим " МІНІСТР ВІЙНИ цілком буде несвідомим чоловіком, а тому і невідвічальною осо бою перед Урядом і Державою. 8. Всі Держави, маєте найменш зацікавлені в морі і фльо- ті, мають свої окремі Морські Міністерства і коли Україна не хоче лічитись відсталою Державою, вона не мусить поставитись інакше. 9./ Можливо з певностью посвідчить, що лучші технічні си- ли бувшої Російської фльоти, а також і закордонних, яких Укра- їна мала-б пригласити на службу, цілком відмовляться від пра- ці, при з'єднанні в одні особи голови обох Міністерств, бо при такій структурі збудування фльоти цілком підпадає під озна- знак повного сумніву. 10/ Уряд Совітської Республіки встав на цей грунт і в Киї- ві істнувало зовсім окремо Морське Міністерство, під головуван- ням Капітана І-ої ранги Бутакова. II/ Коли були навіть і відомості про можливість заборо- нення деяким Державам мати свою власну фльоту, то і тоді не треба зміняти погляду на будівлю своєї Держави, а належить до- моратися залишення за Україною повної волі мореплавання морсь- ких озброєнь, кораблебудивництво, протобудивництво і.т.и. Цим самим будуть забезпечені мореходні шляхи торговельно- го мореплавства з натуральним обміном хліба та інших сельсько господарчих продуктів України на мануфактуру, технічні прилад- дя, вуголь, нафту, і інші, що спасе економику нашої Держави, а разом і саму Державу. 12/ Надзвичайно бажано вести працю обох Міністерств в тій снійшому контакті в справах організації оборони Держави, цілком виключивши із сфери впливу "МІНІСТРА ВІЙНИ" техніч- ні справи і справи мореплавства. Все це можливо не порушаючи діяльності як Військового так і Морського Міністерств, встановленням контактів обок Мі- ністрів і Генеральних Штабів Військового та Морського. Резюміруючи все вищезазначене Морське Міністерство вис- ловлює той погляд, що в інтересах Держави воно повинно істну- вати тільки як окрема одиниця. В.О. МОРСЬКОГО МІНІСТРА Капітан І-го рангу Злобін У.Н.Р. Міністер Морських Справ Серпня 29 дня 1919 року № 530 до Високої Директорії Української Народньої Республіки. Пановт В Серпні в.р. Медичний департамент клінічного ухвалення залишити складаний електричний апарат для прибуття його до Високого в місці будування набіт без повідомлення яких. Звінну на минуло разови донади про не- можливість такого притримання, Морське Міністерство залишається при своїй позиції, що істинування такою сучасної і гідроквадрового верховного апарату можливо лише зК окремо. Маючи на увазі ті нові дні, які будуть викликати дея Укринської Народньої Республіки під час такого притримання, а всі європейськими обставинами досягти Високої Директорії У.Н.Р. що при 35 Морська Комуна видається за іншого засобу, який буде виконувати цю функцію. Командування Морської Флотилії. таких усіх праць між ворожими елементами, як тимчасової держави Міністерства, в розгортанням здійснюється через що прошу Високу Директорію У.Н. Розватити від відповідалих обов'язків елоревської Міністерства і звільнити від служби в Моревську Відомстві, тим більше, що напевно вбивши час будуть виникати про це питання і через те на малий змоги ухвалити на елемент як на прихильника такої реформи, перешкоджений ініціювання держави У.Н.Р. яки вдруга. До цього додано документ Моревської Міністерства від 31 Сарпня кр. 2:524 Minimau lai pour Zlobin ДО ПАНА ГОЛОВИ МІНІСТРУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. ЗПК Доповідь. В зв'язку з надзвичайно складним внутрішнім політичним становищем, коли все державне життя во всіх його галузях від- будовується на-ново, а також в зв'язку і з тим, що, разом зі зміцненням нашої державності, збільшуються і таємні вороги її , які в одвертих-перейшли в підпілля праця міністерства внутрішніх справ дуже збільшилась і ускладнилась. В наслідок цього утворено політичний Департамент для боротьби з політичними ворогами державності Української республіки. Але для відповідного зверхняккерування цим департаментом необхідно поставити сссоф, яка б користувалась цільковитим довірям міністра внутрішніх справ, також особою може бути Товариш міністра. Тручі вже двоговориша міністра досить обтяжені працею, що зс цього необхідно тимчасово утворити 3-тю посаду Товариша міністра з покладанням на нього зверхнього керування політичним Департаментом; для обов'язків відпустити в розпорядження міністра внутрішніх справ з коштів державної скарбниці по I ст. і відповідні кредити, починаючи з 1-го вересня б.р. З огляду на вищенаведене, представляю при цьому відповідний законопроект і прохану ВАС, пане голово, внести його на розгляд і ухвалу кабінету народних міністрів. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ 1. Мазепа "2" вересня 1919 року. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів Докладна Записка про сучасний стан Міністерства Преси й Пропаганди. Після від'їзду Уряду з Кам'янця в листопаді місяці Міністерство фактично припинило свою працю. Від'їхав п. Міністр, іов. Міністра Бензя. Директори департаментів, окрім мене, багато урядовців. Були вивезені на Староконстантинів директором загального департаменту п. Пашуком зіс найбільш важливі справи й частина майна. / Це все пропало не відомо де й про самого Пашука немає ніяких вістей /. залишився лише іов. Міністра п. Косенко, який обняв посаду Референца Преси при Гольснуповноваженому Уряду У. Н. РТ. П. Косенко мав особисту думку, що до нездатності Міністерства й його непотрібності й через це направляв справи до його ліквідації. закон бідучого року про зменшення штатів і звільнення урядовців, вивів за штат всіх урядовців Міністерства, залишивши лише потрібний апарат для ліквідації грошових справ / по Бухгалтерії: 1/ Головного Бухгалтера п. в. Лидвина, 2 / Бухгалтера п. І Карвана, и з / Старш. ра хівника в. іатерського/. А також було залишено тіх урядовців, які по своєму культурному рівню могли бути взятними до секс- кої праці не зелено від і. їагу / а саме: 4 / мене - директора департаменту Пропаганди Б. Іваненка, 5 / Нач. Від- ділу Г. Германа, б / Нач. Відділу закорд. преси — М. Мухина, 7 / Редактора телеграм У. І. А. Г. Брохмалка, 8 / Референца польської й німецької мови І. Похонського. Нарешті мається апарат, який фактично не може бути пристосований до якої певної праці по своїй різноверності фахів. Напр. При налагоджені праці пресового характеру / зараз Міністерство робить пробу видавати бюлетень / виявилося, що п. Крохмалюк, бувши гарним редактором телеграм, зовсім не відповідає праці референта Преси ; поперше, як Галичанин не зовсім чисто й легко володіє нашою літературною мовою, а по друге як людина зовсім не знайома з технікою журналньої праці. Похиський теж гарний перекладчик , але ж нездатний як референт преси. Таким чином справа налагодження пресової праці неможлива навіть в тому занадто скромному масштабі який тут зазначено. З І травня юв. Міністра п. Косенко був звільнений за призначеним його Міністром Повт і телеграфа, а мене було призначено наказом п. Головноуповноваженим Уряду У.Н.Р."Представником Міністерства завідуючого його справами" - посада юридично незрозуміла й через те я остаточно не маю змоги вияснить своїх прав і обов'язків по ній. Тим більше, що й досі бувший Міністр Преси й Прапаганди п. Черкаський і його юв. Міністра п. Бензя / який по приватним відомостям розсіреляний бойшевиками / юридично рахуються на своїх посадах бо про них звільнення не було ні постанови, ні наказа. Самі всни офіційно перебувань не відомо де. От же разом з іншими Міністерствами прибуло до Винниці й Міністерство Преси / зараз розташувалось на Миколаєвській вулиці Гранд - Отель /. З мого наказу переводиться зведення рахунків в Міністерстві за весь час ; Йде систематизація справ. Але ж зазначений вище склад Міністерства й до такої праці не зовсім відповідає. Тут треба людей фахових в канцелярській праці, а їх зовсім немає. Навіть для переведення ліквідації Міністерства пришлось би запрохати діловодів і урядовців канцелярій них . Таким чином можно сказати що фактично Міністерство "скасовано" - свбто приведено до нездатності до праці. Життя вимагає від нього праці, а в тій самій мент і не маю дозвілу на збільшення штатів, а також не відпускається від повідних кредитів на операційні видатки для ведення справ. З одного боку, як приватні особи, організації це ж, навіть, державні установи, напр. Військове Міністерство / вимага- ють від нас праці по постачанню інформації, а з другого боку ми не маємо змоги розпочати справу. Сквалося якась не- можливе становище. По суті діла, не мій погляд, тут виникла помилка ; справу ін- формації не можна зупинити: не можна скасувати Міністерства і після того розпочинати справу утворення нової Установи. Треба було вести справу Міністерства, а в той момент перево- дити переформування й передачі справи Міністерства на ходу. Це існується до самого Міністерства, то не мій погляд, то його не роботоздатність в "Косвувалася по І / Невдалим ста- тутом, в якому немає ясно накресленого програму й обов'яз- ків Міністерства, а також правового стану, 2 / через невдалі штати Міністерства, по яким Міністерство складалося головним чином з канцеляристів і має не мало захових культурних сил: журналістів, пропагандистів, техніків і т. інш., по 3 / за відсутністю сталої організації місцевих установ. При кінці був прийнятий п. Міністром Черкаським мій проект реорганізації департаменту Пропаганди / на великий даль, на моя думку, дуже порушений з боку систематичності Комісієн в складі: І / п. Гризодуба, 2 / п. Симоненка, 3 / п. Мизін 4 / п. Медвіда /. По звичайній нашій спиці проект ще в ста- дії обміркування переводився хуторянським засобом в життя без жадної системи й дав цілком несподіваний для прово- дивших Його, і предбачемі мною, наслідки.В уло вичрачено мільони, в користі не досягнуто ніякої. От - я ставши на особ'єктивну позицію я мушу зазначити, що справа не є переміні одної інституції на другу, а справа в скорому переформуванні у відповідній зміні програму, плану, в головне штатів Міністерства. Зараз можливо обсадити посади заховими людьми й через те можна мати надію, що справа не залежно від того, що буде істнувати Міністерство, чи Управ- ління, чи Бюро піде як слід, особливо коли до праці стануть люде діла, а не слів. Одно маю переконання, що не можна як це було раніше на пресу надівати цілком ланцюги Пропаганди - це губить вільни ний розвиток Української преси, яка фактично буде при сво- єму розвитку найліпшим агітатором, позаяк зараз вже се- лансько необільш цікавиться газетою, а не остогидлими лі- стівками, відозвами, якими засипали й ми й денікин і бойове ки. Всно їм абсолютно не вірить. От - же преса й пропаганда мусть бути окремими й не- залежними органами державного організму. " червня 1920 року. Представник Міністерства. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів Докладна записка На мою думку те, що проводиться зараз не є раціональним і лише має пошкодити державній праці: зараз знищено фактично цілий держав- ної ваги апарат, припинено його пекуче потрібну в даний мент працю й взамін цього апарату нічого не дано. Це велика помилка. Який невда- лий апарат Міністерства Преси не був -він все-таки є : досить влити в нього життєворящий елемент- працьовників і відповідні кошти й він почне працювати. Користність праці буде залежати від кількості й яко сти працьовників і кількости коштів асигнованих на справу. Такий апа рат все на пролязі тижня-12 днів можна привести в рух. Справа инакше стоятиме зі всякими новоутвореннями. Візьмемо самий примитивний й вже виготовланий тимчасовий проект. В ньому мають проводитися нові щати а це вимагає переведення його через бюджетову Комісію. Припустимо , що Бюджетова Комісія згодиться з ним і через те жадних поправок й переробок не буде, потім проект перейде через Раду міністрів-на це на мою думку потрібно найменш 2 тижні і лише тоді при ступиться до набору працьовників й т.д. себ-то до того з чого почне Міністерство в відновляючи свою ірацію. Не говорячи вже про те , що скомпонувати нову інституцію труд- ніш і це займе куди більш часу, ми й так загубимо мінімум два тижні. Для сучасного менту й ці 2 тижні мають велике значення. З проведенням сталого проекту , за який можна булоб поручитися, що він буде життєвим і не потребує трох країної переробки на протязі 4-х місяців /як це було з слачутом і штатами Міністерства Преси/ й потім не буде відкинутий за непридатністю- буде ще тяжче. Бо пора вже нам кинути проводити проекти по худорянськи наспіх в 2-3 дні, я думаю, що краще прогаяти де-який час, але ж витворити те, що не буде хромати увесь час свого життя. Підійдемо до діла. Проект про управління преси й пропаганди безумов но вимагає докладного й компетентного розгляду фаховців : журналістів і пропагандистів. Якою фаховою людиною не був би автор проекту, але ж одна людина взагалі легко може дати ряд помилок, які потім дуже тяжко відбіться на справі. Крім того майбутня установа буде мати тісні стосунки з рядом Міністерств: 1/ з Мін. Вн. Справ /розмежування компетенцій між Адмін. владою не місцях і предстєвн. установи; співділання их/ 2/ з Мін. Зак. Спр /закордонні агенції й кореспонденства/; 3/ з Мін. Нар. Госп.-учот паперу й друкарського приладдя й реквізицій його; 4/ з Війс. Мін- /агітація поміж військом; всякого рода реквізиції/; 5/ з Мін. Освіти і /справи з репресіями що-до друку/; 6/ з Мін. Пошт і телеграфів/-користування телеграфом, радіотел.; комунікація бюлетенів, користування поштовими пунктами як пунктами для пропаганди-розліпка на них за допомогою Мін. Освіти; часописів/ 7/ Мін. Шляхів/-рух по залізницях літератури, агітаторів; використування станцій в цілях агітації/ і8/ з Мін. Освіти-/розмежування компетенцій і співділання з Деп. Позашк.Осв. по організації культурно національних гуртків. Цілком зрозуміло, що в кожне із зазначених Міністерств має бути надісланий примірник проєкту для детального обміркування. Потім мають бути скликані міжвідомственні Комісії для обговорення спільних пунктів проєкту й вироблення правил та інструкцій, які мають бути прилучені до проєкту, як не від'ємна частина сліду чут устнови./Навіщь і не випадок зазначеного виду примітивного тимчасового проєкту такі Комісії неминучі/ Все це вимагає великого часу - не менш місяця. Везумовно справа інформації не може стояти й чекати поки проєкт пройде всі митарства й буде затверджений. От-же на мою думку треба зараз відновити право Міністерства, визначивши певний термін не переведення нового законопроєкту ,після чого Міністерство передасть новій установі справи по ходу. Це ще має гарний бік і в тому, що за цей термін можна буде усвідомитися в праці набраного штату, здійснивши відбірки до праці в нову установу, а решту вивести за штат. Крім того необхідно треба будучему Керуючему Міністерством відпустити авансовою відповідну суму на операційні видатки в його повне розпорядження з послідовним контролем, щоб не було, як це раніше, що прошлі , потрібні негайно чекалися по тиканям "поски" справа з попереднім контролем перейде всі стадії. Працю Міністерства можна почати я думаю по плану проєкту й через те я при цьому прикладаю відповідне поширення штатів, яке може бути підведено під існуючі штати Міністерства поширени відповідними наказами п.Міністра Черкаського. Представник Міністерства ІНСТРУКЦІЯ в справі виїзду і перепусток при командировках урядових осіб I. Для одержання перепусток від польської влади на виїзд належить звертатись до Особистої Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів з відповідним відношенням, за пред'явленням посвідчень про командировку, підписаних Міністром або його заступником даного відомства чи начальника установи. II. До особистої Канцелярії належить звертатись напередодні або не дальше 10 год. ранку наміченого для виїзду дня інакше в той день виїхати буде неможливо. III. Сепаратно і безпосередньо, поза Особистою Канцелярією звертатись до польської влади за перепустками урядовим особам забороняється. Підписав Голова Ради Народніх Міністрів Прокопович Т.в.о. Директора Канцелярії Ол. Питель З оригіналом згідно: Старший діловод ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ " Серпня 1919 р. З огляду, що звіра за кордоном в одній і тій самій Державі пробуває по кілька місій від У.Н.Р. про які мало кому не в дійствної і які одні про других не ана- лить і взаємно собі шкодять, було б вказання провірити докладно, які Міністерства, кого і куди вислали за кор- лон по чужих держав і в якій характері, на в характе- рі місії на подивовки агентів в цілях дипломатичних, військових чи торгівельних. Для того, аби мати докладний перегляд місії я й мію за честь прохати сцим Вас подати мені до відо- ма чи з речени Вашого Міністерства висланий хто не- будь за порядок в лікії характері, в характері чи нісії чи поєднання агенців,хто саме, куди і в яких цілях .- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Т.з.о. Директора Особистої Канцелярії ВЪ СОВѢТЪ МИНИСТРОВЪ. МИНИСТРА ФИНАНСОВЪ къ законопроекту объ установленіи новыхъ предѣльныхъ продаж- ныхъ цѣнъ на чай, о повышеніи существующихъ ставокъ акциза на разсипные байховыя чаи и объ установленіи акциза на пли- точныя и кирпичныя чаи ОБЪЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА. Въ виду того, что съ открытиемъ проливовъ ожидается при- бітіе въ порты Чернаго моря значительного количества чаевъ, является вполнѣ своевременнымъ пересмотрѣть существующіе став ки акциза и продажныхъ цѣнъ на байховыя чаи, такъ какъ став- ки эти въ настоящее время совершенно не соотвѣтствуютъ ни дѣйствительной себестоимости чая, ни рыночнымъ продажнымъ цѣ- намъ его. На Украинѣ въ настоящее время дѣйствуетъ расписаніе установленное закономъ 18 сентября 1916 г., согласно котора- го продажныя цѣны чернаго разсипного чая были установлены отъ 2-хъ руб. до 3 р. 20 коп. за фунтъ, считая въ эту цѣну и та- моженныя пошлины и акцизы. Совѣтскимъ Правительствомъ въ Россіи въ апрѣлѣ сего 1918 введено новое расписаніе со ставками продажныхъ цѣнъ уже отъ 10 р. до 20 р., но на Украинѣ до сего времени никакихъ измѣ- неній ставокъ не было, такъ какъ не было привоза чая. На первое время въ порты Чернаго моря можно ожидать при- бітія чаевъ изъ Индии, Цейлона и особенно съ Явы, гдѣ за пос- лѣдніе годы скопились громадныя запасы. По имѣющимся даннымъ средняя стоимость вывужкаванныхъ южныхъ чаевъ въ концѣ 1917 г. обходилась на мѣстѣ со всѣми накладными расходами около 38 коп. за фунтъ по паритету. Про- возъ изъ Индіи и съ Цейлона до Лондона вр время войны обходился по 4 фун.стерилингов съ тонны, принимая въ то числѣ и страховку отъ риска потопленія. Очевидно, что на Одессу, особенно съ уменьшеніемъ риска отъ потопленія, брать обойдется дешевле, чѣмъ до Лондона, и даже по цѣнѣ военнаго времени стоилъ бы менѣе 2-хъ копеекъ на фунтъ. Слѣдовательно, средняя себестоимость чая, съ доставкой его въ Одессу, обойдется въ 40 коп. по паритету. Принимая во вниманіе, что современный курсъ рубля значительно разнится отъ паритета, что удороожаніе всѣхъ предметовъ коснулось безъ сомнѣнія и чая и что, при большомъ спросѣ на чай, цѣны его будутъ значительно выше себестоимости, можно предположить, что на первое время чай, безъ таможенной пошлины и акциза, будетъ продаваться въ среднемъ по 6 руб. за фунтъ. Прибавивъ сюда существующую таможенную пошлину въ 1 р. съ фунта и предполагаемую нынѣшнюю ставку акциза въ 5 руб. съ фунта и положивъ еще 2 р. на разные расходы по развѣскѣ, храненію, перевозкѣ и т.п., получимъ среднюю продажную цѣну чая на Украинѣ въ 14 руб. за фунтъ. Такъ какъ чай обязательнo раздѣляется на сорта и продаются, въ зависимости отъ сорта, частью ниже средней стоимости, частью выше, то ставки акциза устанавливаются пропорціонально продажной стоимости чая. Размеръ ставокъ акциза предполагается назначить по тому же принципу, который существуетъ сейчасъ въ Европейской Россіи съ небольшими измѣненіями, внезапными мѣстными условіями на Украинѣ. Действующее расписание размеров акцизного сбора съ чая въ Европейской Россіи таково: | ОБОЗНАЧЕНІЕ ЧАЯ. | Сортъ чаю. | Обозначаемая на упаковкѣ продажная цѣна ГФунта. Рубли. | Размеръ акциза за одного Фунта. Рубли. | | :--- | :--- | :--- | :--- | | I. Чай заграничный. | | | | | а/ черный . . . . Высшій | | Отъ 16 рублей до 20 р. | 8 р.-50% отъ разницы между этicketными цѣнами и 16 руб. | | " I | | 16 рубл. | 7 рубл. | | " II | | 14 " | 6 " | | " III | | 12 " | 5 " | | " IV | | 10 " | 4 | | б/ зеленый, цвѣточный и иной разсипной, кроме чернаго. Высшій | | отъ 14 рубл. до 20 р. | 6 руб.-50% отъ разницы между этicketными цѣнами и 14 р. | | " I | | 14 рубл. | 5 рубл. | | " II | | 12 " | 4 " | | " III | | 10 " | 3 " | | " IV | | 8 " | 2 | | II. Русскій чай. | | | | | а/ черный, зеленый, цвѣточный и иной разсипной Высшій. | | отъ 12 руб. до 20 р. | 2 р.-50% отъ разницы между этicketными цѣнами и 12 рубл. | | " I | | 12 рубл. | 1 р.50 коп. | | " II | | 10 " | 1 " - | | " III | | 8 " | - 50 коп. | Принимая во вниманіе, что съ одной стороны со времени изданія сего тарифа стоимость чаю несколько увеличилась а съ другой стороны открытие проливов даст возможность украинским часторговцам получить чай почти изъ первых рук, безъ того цѣлаго ряда посредниковъ, которые участвовали въ чайной торговлѣ во время войны, и что поэтому чайная торговля на Украинѣ будетъ находиться въ значительно лучшихъ условіяхъ. Министерство Финансовъ полагаетъ вполнѣ возможнымъ, безъ ущерба для потребителей чаю, нѣсколько повысить вышеуказанныя ставки акциза на чай, главнымъ образомъ измѣнивъ пропорціональность обложенія для высшихъ сортовъ, требляемыхъ наиболѣе состоятельными слоями населенія. Вмѣстѣ съ тѣмъ является необходимость пересмотрѣть тарифъ по существу для устраненія нѣкоторыхъ ненормальностей принятого подраздѣленія. Такъ по этому тарифу цвѣточные и зеленые чаи обложены меньшимъ акцизомъ, чѣмъ черныя, между тѣмъ, какъ зеленые, такъ и цвѣточные чаи продаются по значительно большей цѣнѣ, чѣмъ черныя. Поэтому предположено для всѣхъ различныхъ чаевъ установить однообразныя ставки акциза. Такъ какъ цвѣточные чаи представляютъ изъ себя высшіе сорта черныхъ байховыхъ вѣсма высокой стоимости, то они естественно, по своей продажной цѣнѣ подобдуть подъ высшее обложеніе съ дополнительнымъ акцизомъ и выдѣлять ихъ въ особую группу нѣтъ надобности. Что касается зеленыхъ чаевъ, то такъ какъ они на Украинѣ почти совершенно не употребляются, то и для нихъ особыя ставки не вызывается необходимостью, тѣмъ болѣе, что зависимость ставокъ акциза отъ продажной цѣны позволяетъ и къ этимъ чаямъ примѣнить пропорціональное обложеніе. Особымъ нововведеніемъ является предполагаемое обложеніе плиточныхъ и кирпичныхъ чаевъ, каковые до сего времени по закону 16 Сентября 1916 года акцизомъ не облагались. Какъ извѣстно, плиточные чаи являются лишь водоизмѣненіемъ обыкновенныхъ байховыхъ чаевъ, изъ которыхъ они получаются путемъ отсѣва или дробленія и холодной прессовки полученной мелочи, часто от очень высоких сортов обик- новенного чая. Сравнительная дешевизна плиточных чаев находилась в зависимости не столько от качества этого чая, сколько от более дешеваго бракта и от более дешевых таможенных пош- лин. В настоящее время пошлина на плиточные чаи уже урав- нена с пошлиной на обикновенные чаи, продажная цена на плиточный чай немного меньше чем на обикновенный, а пот- ребление плиточного (за последнее время получило очень ши- рокое развитие. Поэтому вполне естественно обложить и этот сорт чая акцизом, дабы несколько понизив его ставки про- тив разсинного. Можно с увёренностью сказать, что минимальная цена плиточного чая будет одинакова, с ценой низших сортов разсинного, но, на всякий случай, устанавливаются ставки отъ 6 руб. до 12 руб. за фунтъ с акцизом отъ 2 рублей фунт. Кирпичные чаи разделяются на черные и зеленые. Черные приготовляются изъ высёвок обикновенных чаев, а зеленые изъ цѣлых листьев чайных кустов. Тѣ и другие чаи передъ прессовкой подвергаются распариванию. Качества кирпичных чаемъ действительно очень низкія и цены на нихъ очень деше- выя, но черные кирпичи все же дороже зеленыхъ. Из этихъ чаевъ черный кирпичный въ Европейской России раньше почти не употреблялся, за время же войны пошёл въ большом коли- чествѣ и по довольно высокой цѣнѣ. Поэтому казалось бы не- обходимым установить на этотъ сортъ чая акциз хотя бы и пониженный. Минимальная цена кирпичного чая исчислена по слѣдующе- му разсчету: оптовая покупная цѣна, с доставкою въ Одес- судо 1р.50 коп. за фунтъ, разнаго рода торговые расходы и торговая прибыль около 100%, итого 3 рубля, таможенная пош- лина 50 коп. и акцизъ предположено назначить отъ 50 коп., такъ как чай этотъ идетъ для бѣднѣйшихъ слоев населения. Такимъ образомъ кирпичный чай можетъ продаваться отъ 4 рублей за фунтъ. Зеленые кирпичи, употребляемыя иностранными Сибирью и Туркестаномъ, на Украинѣ не продаются, а потому ожидать привоза ихъ нѣть никакихъ основаній, а если и привезут то только для переотправки, почему облагать эти чай акцизомъ является излишнимъ. Кромѣ того, какъ мѣра борьбы со спекуляціей, пред- лагается установить обязательство печатать на оберткѣ всѣхъ чаевъ статью 22-ю Закона 16 Сентября 1916 года объ отвѣтственности за продажу чая по цѣнѣ выше-указан- ной на этикетѣ. Предполагал, что общее количество чаевъ, которое мо- жетъ поступить на Украину, будетъ не менѣе 20.000.000 фунтовъ въ годъ и считая среднюю ставку акциза въ 8 р.; получимъ общий доходъ отъ этого налога не менѣе 160.000.000 рублей въ годъ. Никакихъ новыхъ расходовъ проведеніе этого налога не потребуетъ, такъ какъ взысканіе его будетъ произво- диться существующими штатами акцизной инспекціи. Соответствующій законопроектъ при семъ имѣю честь представить на одобрение Совѣта Министровъ. 1918 г. ………………дня. МИНИСТРЪ ФИНАНСОВЪ РАШКЕВІЧЪ. С оригиналомъ сгідно: Діловод Романовъ Ст. 22 Закона 16 Сентября 1916 года объ установлении акциза на чай. За продажу чая, для которого назначены предъявления цѣнм, /ст.I прил./ висшими цѣнами противъ санкціонныхъ на помѣщеніяхъ виновные, сверхъ отобранія въ казну все- го наличного чая того же сорта и вида, какъ неправильно проданный, подвергаются: денежному взысканію отъ ста до трехсотъ рублей и уплатѣ въ тройномъ размѣрѣ акциза, которымъ долженъ былъ быть обложенъ неправильно проданный чай, соотвѣтственно цѣнѣ, полученной при продажѣ онаго.- Затверджую. 1918 року ................. дня. Гетьман Всієї України. Рада Міністрів на підставі ст.31 тимчасових законів Української Держави, ствердивши внесення Міністра Фінансів, гадала в відміну і доповнення закона 16 Вересня 1916 року про встановлення акцизу з чаю, У Х В А Л И Т И : I. Кожний чай , за винятком зеленого цегляного /кирпичного/ підлягає обкладанню акцизним податком в розмірах, визначених в доданому до цього роспису способно продажним цінам чаю, зазначеним на його упаковці. 2. На кожним пакунку чаю, де зазначена ціна його, повинен бути надрукований текст ст.22 Закону 16 Вересня 1916 року про відповідальність за спродажу чаю по цінам вищезазначеним на пакунку. 3. Ця постанова запроваджується в чинність по телеграфу.- Утверждаю. 1918 года ...................дня. Гетмань Всей Украины. Совітъ Министровъ на основаніи ст.3І Временныхъ зако- новъ Украинской Державы, одобривъ представленіе Мннстра фнансовъ, полагалъ, въ измѣненіе и дополненіе Закона 16 Сентября 1916 г. объ установленіи акциза съ чая, ПОСТАНОВИТЬ: I: Всякій чай, за исключеніемъ зеленаго кирпичнаго, подле- житъ оплатѣ акцизомъ въ размѣрахъ, опредѣляемымъ прилагае- мымъ при семъ расписаніемъ, соотвѣтственно продажнымъ цѣ- намъ чая, означеннымъ на его упаковкахъ. 2. На каждомъ помѣщеніи упакованнаго чая, гдѣ означена цѣна его, долженъ быть помѣщены текстъ статьи 22 Закона 16 Сентября 1916 года объ отвѣтственности за продажу чая по цѣнѣ выше означенной на помѣщеніи. 3. Настоящее законоположеніе вводится въ дѣйствіе по телеграфу. РОСПИС розміров продажних цін і акцізного податку в чаю. | | Сорт чая. | Продажна ціна одного хунта чаю що зазначається на мішенні. | Розмір акцизу в одного хунта. | | :--- | :--- | :--- | :--- | | а/розсипні чай квітови,чорні, зелени та інші | Вищий. | Від 20 кр. до 40к. | 10 кр. - 60% від різниці між ціною еті- кетною та 20 кр. | | | І сорт | 18 кр. | 9 кр. | | | II сорт | 16 кр. | 8 кр. | | | III сорт | 14 кр. | 7 кр. | | | IV сорт | 12 кр. | 6 кр. | | | V сорт | 10 кр. і нижче. | 5 кр. | | б/плитнякові чай | І - сорт | від 10 кр. до 20кр | 4 кр.-60% від різниці між ціною етікетною та 10 кр. | | | II сорт | 8 кр. | 3 кр. | | | III сорт | 6 кр. і нижче | 2 кр. | | в/цегляні чай чорні | І сорт | від 8 кр. до 16 кр. | 1 кр.50 к.-60% від різниці між ціною еті- кетною та 8 кр. | | | II сорт | 6 кр. | 1 кр. - | | | III сорт | .4 кр. і нижче | - 50 коп. | РАСПИСАНИЕ разміровъ продажнихъ цѣнъ и акцізнаго сбора съ чаевъ. | | Сорта чая. | Обозначаемая на упаковкѣ продажная цѣна одного фунта. | Размѣръ акциза съ одного фунта. | | :--- | :--- | :--- | :--- | | а/разсыпные чаи цвѣточные, черныя, зеленые и т. п. | Высшій. Отъ 20 р. до 40 р. | 18 р. | 10 р.+60% отъ разницы между этикетной цѣной и 20р. | | | I сортъ | 16 р. | 9 р. | | | II сортъ | 14 р. | 8 р. | | | III сортъ | 12 р. | 7 р. | | | IV сортъ | 10 р. и ниже | 6 р. | | | V сортъ | | 5 р. | | б/плиточные чаи | I сортъ отъ 10 р. до 20 р. | | 4р.+60% отъ разницы между этикетной цѣной и 10 р. | | | II сортъ | 8 р. | 3 р. | | | III сортъ | 6 р. и ниже | 2 р. | | в/кирпичные чаи черныя | I сортъ отъ 8 р. до 16 р. | | 1р.50к.+60% отъ разницы между этикетной цѣной и 8р. | | | II сортъ | 6 р. | 1 р. | | | III сортъ | 4 р. и ниже | - 50 к. | ЖУРНАЛЪ № 224 Фінансова Комісія при Міністерстві Фінансів Лютий 5-го дня 1918 року Присутнівали: Голова Коміссії Дир.Деп.Дер.Скарб Х.М. Лєзіль-Орчик, Представник ін.Фін. П.I. Рудченкє, " " С.А. Сокслов, " " С.В. Андрєєв, " Державного Контролю М.В. Настасівич, " ІІ-ва Торгу і Промисловості П. Рудченкє, " " О.О. Алексашин, За Секретаря О.П. Парадицький СЛУХАЛИ: Доклад II-ва Торгу і Промисло- вости про зсігнування в розпоряд- ження Міністра в рахунок звичай- ної смиги на 1918 рік на видання Статистично-Економічного Справоч- ника суми розміром 6.000 карб. ПОСТАНОВИЛИ: Висловитися за асігнування 6.000 карб. в розпорядження Міністра Торгу і Промисловості в рахунок звичайної смиги на 1918 рік. Голова Коміссії Перевтвр за належними підписами За Секретаря Коміссії Парадицький З оригіналом згідно: ДіловодаЛєзіль-Орчик. Переводъ ОСОБЫЙ ЖУРНАЛЪ МАЛАГО СОВѢТА МИНИСТРОВЪ № 35. По законопроекту Министерства Путей Сообщения объ учреждении при Министерствѣ Высшаго Техническо-Экономическаго Совѣта. Засѣданіе 17-го іюля 1918 года. Для возсозданія народнаго хозяйства и экономического развитія Украины необходимо болѣе поднятіе призводительныхъ силъ страны; а слѣдовательно широков примѣненіе техники для исполь- зованія естественныхъ силъ и богатствъ, улучшеніе и увеличеніе средствъ сообщенія, какъ непремѣннаго фактора благополучія экономики страны. Созданная на Украинѣ Правительственная органы, не обнимають всѣхъ этихъ факторовъ, и жизнь требуетъ созданія высшаго Техни- ческо-Экономическаго учрежденія, которое бы вырабатывало общий единый планъ развитія этихъ необходимыхъ условій народнаго благосостоянія и развиватривало и рѣшало всѣ связанная съ этими вопросами и начинанія какъ вѣдомственныя, такъ общественные и частныя. Для этой цѣли въ бывшемъ Россійскомъ Правительствѣ было болѣе двадцати учрежденій и Комиссій, изъ нихъ свыше половины при Министерствѣ Путей Сообщенія, остальные же распредѣлялись между вѣдомствами Финансовъ /тарифныя учрежденія// Торговли и Промышленности /портовая, Совѣть меліоративныхъ съѣздовъ и электroteхническій Комитетъ/, и Земледѣлія /Гидрологическій комитетъ и иныя/. Содержаніе всѣхъ этихъ Совѣтовъ, Комиссій и Комитетовъ обходилось государству болѣе 5 милліоновъ рублей въ годъ по окладам до военнаго времени, что примѣнительно современной расцѣнки тру да соответствует 10 - 12 миллионов рублей. Столь большое число Комиссий, разбросанность их по отдельным министерствам, отсутствие возможности создания общего плана, порождало ряд недоразумений и создавало громадную переписку. Наличие в распоряжении Министерства Путей Сообщения 80% всех технических сил страны, почти одна треть I/Звсего государственного бюджета, которыми располагает Министерство Путей Сообщения, и значение для экономической жизни страны путей сообщения привело Министра Путей Сообщения к заключению о желательности создать при ведомстве особый Высший Техническо-экономический Совет, обнимающий функции упомянутых выше Комитетов и Комиссий, так и рассматривающих всё могущее впредь возникать технико-экономические вопросы. По предположениям Министра Путей Сообщения Совет должен состоять из Председателя на правах Товарища Министра, 2-х Вице-Председателей, из 12 постоянных членов Совета, 12 сверхштатных членов специалистов по различным техническим экономическим, финансово-хозяйственным и тарифным вопросам, из представителей заинтересованных Ведомств, Иррационных Комитетов по регулированию массовых перевозок грузов, представителей общественных организаций, Торговли, Промышленности, Горнозаводских и Биржевых Комитетов, Земства, Городских Самоуправлений и других заинтересованных общественных организаций. Кроме сего, если в числе 12 членов Совета не будет надлежащего специалиста, Председатель Совета предоставляется право для освящения каждого отдельного вопроса приглашать специалистов, практиков и ученых, которые по своей деятельности и знаниям, могли бы дать ценные заключения по рассматриваемым вопросам. Детальную разработку по отдельным вопросам будут делать департаменты Министерства Путей Сообщения и других Министерств и Порайонные Комитеты по общим указаниям Членов Совета или приглашенных специалистов. Всю переписку и дёлопроизводство Совета выполняет Управление ность возникающих в стране вопросов техническо-экономичес- каго характера. Если бы, за всѣм тѣмъ, Совѣтъ Министровъ, признавъ, одна- ко предпочтительнымъ, по соображеніямъ практическаго свойства /сосредоточеніе до 75% всѣхъ техническихъ силъ страны въ вѣдом- ствѣ Путей Сообщенія/ приурочить Совѣтъ къ названному вѣдомству, то компетенцію его, въ силу изложенныхъ выше соображеній, слѣ- довало бы, по мнѣнію Малаго Совѣта, нѣсколько снизить. Главнѣйшее вниманіе слѣдуетъ въ послѣднемъ случаѣ удѣлить близжайшему выясненію того, какіе именно вопросы, оставляющія нынѣ предметъ вѣдѣнія другихъ Министерствъ, могли бы быть, съ пользой для дѣла, переданы въ Совѣтъ при Министерствѣ Путей Сообщенія. Считаясь съ серьезностью этого вопроса и съ заинтересованно- стью въ немъ большинства вѣдомствъ, Малый Совѣтъ постановилъ отложить постательное чтеніе проекта до собранія членами его необходимыхъ по своимъ вѣдомствамъ справокъ, а, при возможности къ тому, и до полученія принципіальныхъ по сему предмету указаній Совѣта Министровъ. Ділями Совѣта; подготовка къ разсмотрѣнію вопросовъ выполняе- тся черезъ управленіе дѣлами Совѣта, по указанію Предсѣдате- ля Совѣта, четырьмя секціями: Технической, Экономической, Фи- нансово-Хозяйственной и Тарифной, на которыя раздѣляется Выс- шій Техническо-Экономическій Совѣтъ. Всѣ вопросы рассматриваются на засѣданіяхъ отдѣльными сек- ціями или въ соотвѣтственныхъ случаяхъ соединеніемъ двухъ или болѣе секцій, и по разсмотрѣніи препровождаются уже согласо- ванные, вѣдомственно и если надо общественно, на соотвѣтст- вующее утвержденіе. При этомъ Техническая Секція, по роду возложенныхъ на нее задачъ, должна замѣнить прежній Инженерный Совѣтъ, а Тарифная- прежній Тарифныи Комитетъ и Совѣтъ по Тарифнымъ Дѣламъ. Финан- сово-Хозяйственная Секція охватила бы дѣятельность прежнихъ многочисленныхъ Комитетовъ Вѣдомства Путей Сообщенія. Нако- нецъ, въ кругъ задачъ экономической Секціи вошли бы вопросы общаго плана строительства дорогъ, портовъ, складовъ, элевато- ровъ и иныхъ сооруженій государственнаго значенія, разсмотрѣ- ніе Концессій, выработка общаго плана предпріятій и сооруже- ній для развитія производительныхъ силъ страны и обсужденіе возбуждаемыхъ по частной иниціативѣ государственно важныхъ вопросовъ техническо-экономическаго свойства. Законопроектъ Министра Путей Сообщенія былъ переданъ на пред- варительное разсмотрѣніе въ Малый Совѣтъ Министровъ. Приступая къ обсужденію вопроса, Малый Совѣтъ остановилъ прежде всего вниманіе на томъ, что Министръ Путей Сообщенія проектируетъ созданіе при ввѣренномъ ему вѣдомствѣ единаго органа, для разрѣшенія дѣлъ, входящихъ въ компетенцію разныхъ вѣдомствъ. Между тѣмъ подобное стремленіе къ объединенію въ одномъ учрежденіи вопросовъ, по существу дѣла разнородныхъ и объеди- няемыхъ лишь по признаку техническаго характера ихъ выполне- нія, является, по мнѣнію нѣкоторыхъ Членовъ Малаго Совѣта, глубоко ошибочнымъ. Какъ указывали названные Члены Совѣта, многіе вопросы техническаго свойства имѣютъ свой спеціальный характеръ, и правильное ихъ разрѣшеніе болѣе посильны отдѣль- нымъ вѣдомствамъ, близко соприкасающимся съ данной отраслью жизни страны, чѣмъ тому иному-объединяющему органу, не освѣ- домленному въ должной степени о всѣхъ особенностяхъ каждаго даннаго вопроса. Этимъ обстоятельствомъ и долженъ быть, между прочимъ, объяс- ненъ неуспѣхъ намѣченнаго въ эпоху Временнаго Россійскаго Пра- вительства Высшаго Экономическаго Совѣщанія. Въ томъ же коренит- ся и причина противодѣйствія, которое отдѣльныя вѣдомства въ свое время оказали попыткѣ создать особое Министерство На- роднаго Хозяйства, каковымъ должно будетъ стать Министерство Путей Сообщенія, разъ въ его вѣдѣніи будетъ состоять органъ, разсматривающій "общій планъ предпріятій для развитія производительныхъ силъ страны и вопросы частной иниціативы техническо- экономическаго свойства всѣхъ видовъ, имѣющіе государственное значеніе." Въ приведенной отрицательной точкѣ зрѣнія не сошло однако возможнымъ присоединиться большинство Членовъ Малаго Совѣта. Послѣдніе находили, что объединеніе въ одномъ учрежденіи всѣхъ техническихъ силъ страны, несомнѣнно позволитъ использовать ихъ трудъ съ болыпей продуктивностью и пользой для дѣла. Но и помимо этого объединеніе въ рукахъ одного органа вопросовъ техническо-экономическаго свойства безусловно облегчило бы пра- вильное и всестороннее освѣщеніе этихъ вопросовъ съ точки зрѣнія интересовъ общегосударственныхъ. Высказываясь поэтому въ принципѣ за желательность созданія подобнаго единаго органа для разсмотрѣнія вопросовъ въ которыхъ техническая сторона неразрывно связана со стороной экономичес- кой, Совѣтъ однако не могъ обойти нѣкоторыхъ сомнѣній, возни- кавшихъ у него по вопросу о цѣлесообразности приуроченія тако- го объединяющаго органа къ тому или иному изъ вѣдомствъ. Въ результатѣ обсужденія означенного вопроса, Малый Совѣт пришелъ къ заключенію, что съ принципіальной точки зрѣнія наи- болѣе правильнымъ явилось бы созданіе проектируемаго Совѣта въ видѣ органа внѣвѣдомственнаго, и въ этомъ случаѣ разрѣшенію его можно было бы, дѣйствительно, передать почти всю совокуп- ПИЧАСЬКІ СКОРОЧЕНІ ШЛЯХИ Державного Євро Пропаганди | чч | посада | число ссіб | Нормальний річний оклад в гривнях | клас посади | примітки | |---|---|---|---|---|---| | | | | одному всім | | | | I а | Завідуючий Євро Завід. частинами Крист Консульт | I 3 I | 30000 24000 24000 | IV V Y | з обов'язком посібніт пребування в час ур. | | | частина підготовча: І-й відділ заготовлення матер"ялів | | | | | | 4 | НаучНач. Відділу /він-жо кер. пресових відд. | I | 20000 | 20000 | VI | | 5 | Секретар | I 2 | 13200 | 13200 | VIIІІ | | 6 | Членів Редакц. Колег. | I | 20000 | 40000 | вн | | 7 | Секретар Колегії | I | 14400 | 14400 | ВН | | 8 | Переглядач бік. літер | I | 18000 | 18000 | вн | | 9 | Лудакників | I 2 I | 24000 6400 | 48000 8400 | ВН LA | | 10 | Друкарників | I 2 I | 6400 8400 | 13600 8400 | вн LA | | 11 | Уряд І ранги журналістм | I | 8400 | 8400 | LA | | 12 | плячня здійсн. по генерасне | | | | | | II Відділ: Редакційно-пресовий | | | I а | Редакторів до Секретарів до Билуск-коректорів до Референтів-популярн. | I 3 I 5 I | 18000 12000 12000 18000 | вн вн вн вн | юх, робітники преслядьов по кон торису часопису | | III Відділ Друку | | | I7 | Науч.Відділу Секретар інжинків друк. спрац. Інструкторів-склад Електротехник Матранець Коректорів Уряд. І ранги | I 2 I 1 2 I 3 I | 20000 15200 18000 19200 14400 14400 17600 | 20000 15200 36400 38400 28800 | VI VIIІІ вн вн вн вн LA | | I9 | Секретар інжинків друк. спрац. Інструкторів-склад Електротехник Матранець Коректорів Уряд. І ранги | 20 21 22 23 24 | I 2 I 1 2 I 3 I | 15200 18000 19200 14400 14400 | вн вн вн вн LA | | 25 | Уряд. ІІ ранги " | I | 7200 | 7200 | LA | | частина переведення Пропаганди | | | 26 | Науч.Відділу Секретар Декторів - інструктор Євро "Інспр" Голова Євро | I I 5 I | 20000 13200- 28000 | 20000 13200- 16400 | VI VIIІІ вн | | 27 | Секретар Євро УР. І ранги Друкарник Конторьорів Агітаторів | I I I 5 70 | 20000 13200- 8400 3100 15000 | 26000 13200- 8400 3100 15444 | вн вн LA вн вн | | II Відділ Адміністративно - Організаційний /І Механічний/ | | | 28 | Науч.Від (Р.о.Мель-Назар) Секретар Лектор із-пропаганд Сортировщ книгозб | I I 5 I | 20000 13200 18000 12000 | 26000 13200 90000 12444 | VI VIIІІ вн вн | | 29 | Вони члени Інж-іної лимчасової Євро інста нес. собе"яки Бира здійснень | | | | | | 30 | для послуги на місті "від не керістуючих | | | | | 59 39 Уряд. І. ранги I 7.400 7.400 IX 40 Уряд.ІІ. ранги I 7.200 7.200 X Технічна праця по додуванню Сортува- ння Книгарень і т. п. 41 спеціалістів по кінематогр. І 18.000 18.000 в.н. 42 Організаторів Нацполіт гурт. І 18.000 18.000 в.н. 43 Інструкторів в тій справі 3 12.000 36.000 в.н. III Відділ Техничний 44 Механків І 14.400 14.400 в.н. 45 Електротехник І 14.400 14.400 в.н. 46 Фотограф І 14.400 14.400 в.н. 47 Фотограф по кінема тографі І 15.600 15.600 в.н. ЕКСПЕДИЦІЯ Завід. Експедицією помічений - /Віце Директор/ 48 Пом. Завід І 20.000 20.000 VI Спеціял.-техн.експ. 49 Експедитор 3 13.200 39.600 VIIІ 50 Контрольорі 2 14.400 28.800 VII 51 Прикомщик 6 9.600 57.600 IX 52 Сортировщик І2 8.400 100.800 IX 53 Фальцовщик І2 7.200 86.400 X 54 Заготовщик ІО 7.200 72.000 X 55 Упаковщик 6 6.000 36.000 X 56 Розніщик ІО 4.800 48.000 в.н. 57 Розвозщик ІОО 7.200 720.000 в.н. 58 Архиваріус І 14.400 14.400 VIIІ 59 Пом. Архив. 3 10.800 32.400 IX 60 Каталогістів 2 8.400 16.800 IX 61 Бібліотекар І 13.200 13.200 VIIІ 62 Сортовщик бібліот. 3 8.400 25.200 IX Примітка Канцелярія всіх відділів з"єднана, через те при Нац.Відді- лів намічені секретарі значч діловодство.2/ Платна вільнонаемним розрахована в тим,щоб вони мали право користуватися дособами. КАНЦЕЛЯРІЯ БЮРО 1 Діловод І 13.200 13.200 VII 2 Пом.Діловода 3 10.800 32.400 IX I/Справи Підг.час- тини 2/Частини Пе- рев.Пропаг.З/Експе- диції 3 Уряд.І.ранг. 6 8.400 50.400 IX 4 " ІІ." 3 7.200 21.600 X 5 Регістрат 2 8.400 16.800 IX 6 Друкарщик 2 8.400 16.800 IX 7 Бухгалтер І 14.400 14.400 VII 8 От.Рахівник І 10.800 10.800 VIII 9 Рахівників 6 9.600 57.600 IX В тому числі 4 ра- хів.для учету літер в експедиції. 10 Скароник І 10.800 10.800 VIIІ 11 Уряд І.ранг. 2 8.400 16.800 IX 12 " ІІ." І 7.200 7.200 X 13 Друкарщик І 8.400 8.400 IX 14 Екзекутор І 10.800 10.800 IX Представник Міністерства ПЛАН УРЯДОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ. I. ОСЕРЕДОК. Утворюється урядовий відповідальний осередок /орган/ де системати- ються повідомлення, накази, відозви Української Влади, Ради Народних Міністрів, окремих Міністерств і відомств і вкладаються короткі біл- тені про стан Держави /внутрішній/ і міжнародний /наміри і плани Уряду, військові події і т.д. II. ТЕХНІЧНЕ РОСПОВСЮДЖЕННЯ УРЯДОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ. 1. Короткі білетені передаються на державний телеграф щоденно і шля- хом обмінних телеграм передаються в усі установи поштово-телеграфного ві домства. 2. Місцеві установи пошт.тел.відомства а/ вивішують для загального користування урядові повідомлення на спеціальних вітринах переписавши їх великими літерами, в/ передають копії повідомлень: місцевим органам влади та самовряду- нням, місцевим національним радам, Просвітам. 3. Місцеві органи влади в волостях : а/ також вивішують вітрини з білетинами, в/ передають сельським органам влади копії повідомлень для такої мет 4. Національні об'єднання і культурно-просвітні заклади /Нац.Ради,Про- світи, і т.д./ улаштовують збори та лекції на яких роз'яснюють населенн на підставі одержаних повідомлень всі пекучі питання. III. РОСПОВСЮДЖЕННЯ ДРУКОВАНОГО СЛОВА /універсалів, деклярацій, відозв 1 часописів/. Росповсюдження друкованого слова робиться через ті органи і установи шляхом звичайних поштових вноси. ПРИМІТКА: Для доведення інформації сельського населення необхід- но шляхом наказу волостним управам добитись того, щоб сельські упра- ви не менше як двічі на тиждень надсилали свого представника до во- лості за директивами і інформаціями. Іван НАЛИВОДА в.р. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 12 Фонду № 1065 Опису № 1 Пронумеровано по 53 (петюхов Три) табл = 49 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: кав телет Здеб Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 81 .26. 07 1990 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис